Закон про криміналізацію контрабанди набув чинності
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів».
Документом запроваджено пороги, за яких настає кримінальна відповідальність. Зокрема, за статтею 201(3) («Контрабанда товарів») – вчинена у значному розмірі, якщо загальна вартість предметів контрабанди перевищує 6 710 000 грн. і більше, у великому розмірі – 26 840 000 грн. і більше; за статтею 201(4) («Контрабанда підакцизних товарів») – вчинена у значному розмірі, якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) перевищує 1 006 500 грн. і більше, у великому розмірі – 2 013 000 грн. і більше.
З огляду на заплановане на 2024 рік реформування Бюро економічної безпеки, а також зважаючи на пропозиції міністерств юстиції та фінансів, визначено поетапне набрання чинності положеннями закону щодо запровадження кримінальної відповідальності за: контрабанду підакцизних товарів – з 1 січня 2024 року, контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня 2024 року.
Мінфін спростував чутки про податок на карткові перекази
Міністерство фінансів спростовує інформацію, що Національна стратегія доходів України передбачає оподаткування будь-яких переказів на банківські картки українців за ставкою 18%.
У Мінфіні зауважили, що некоректні висновки щодо оподаткування переказів на картки могли бути зроблені на основі інформації з розділу про реформу спрощеної системи оподаткування.
“Всі доходи фізичних осіб отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом України, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб, передбаченою Податковим кодексом України”, – навели у міністерстві цитату з розділу.
Однак, як пояснює Мінфін, у наведеному тексті немає слів про “будь-які надходження на картку фізособи”. Водночас, вимоги щодо “оподаткування доходів, отриманих поза межами підприємницької діяльності” відображає загальні принципи оподаткування, які вже і так існують в чинному податковому законодавстві.
Зазначається також, що зміни в оподаткуванні можуть бути запроваджені не раніше року наступного за тим, в якому буде забезпечена конфіденційність і захист даних в системах ДПС (в тому числі інформації, одержаної від платників податків та податкових агентів).
За рік – ₴97 мільярдів “доступних кредитів”
У 2023 році підприємці отримали 23 973 доступні кредити на 97,2 мільярда гривень.
Про це повідомило Міністерство фінансів. Зазначається, що минулого року Мінфін продовжив роботу над спрощенням доступу малого бізнесу до фінансування в умовах війни.
“Передусім знято обмеження в отриманні державної підтримки стосовно деяких категорій підприємств, які постраждали від бойових дій. Також у межах домовленостей з МВФ, змінами передбачено сфокусувати Програму 5-7-9% виключно на мікро-, малих та середніх підприємствах”, – повідомляє Мінфін.
Нещодавно також відбувся запуск програми «Доступний факторинг» – нового фінансового інструменту в межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» для забезпечення мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП) оборотним капіталом.
Ще понад 11 тисяч українців вже отримали від держави фінансову підтримку у вигляді грантів на старт або розширення бізнесу за проєктом єРобота. “Загалом через гранти в розвиток підприємництва держава інвестувала за півтора року 6,5 млрд грн”, – повідомила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко. Таким чином створено понад 35 тис. нових робочих місць.
Економіка України торік продемонструвала “певну стійкість” до війни – ООН
Українська економіка продемонструвала незначне відновлення у 2023 році: зросла на 4,6% після попереднього падіння на 29,1%.
Про це йдеться в Доповіді про світове економічне становище та перспективи 2024 року, підготовленій департаментом ООН з економічних та соціальних питань (DESA).
Згідно з доповіддю, торік економіка України «продемонструвала певну стійкість до наслідків нинішньої війни, особливо в частині постачання електроенергії». «Цього року спостерігається незначне покращення, але це покращення на папері, оскільки економіка вже скоротилася, і це дуже боляче», – сказав Мукереджі. При цьому він додав, що невелике покращення не означає відновлення економіки порівняно з довоєнним періодом.
У доповіді зазначається, що в Україні зросло приватне споживання, а капітальні видатки на реконструкцію збільшилися. Сільськогосподарське виробництво є нижчим, ніж у довоєнний період, а відвантаження зерна з чорноморських портів залишається проблематичним.
Тимчасові обмеження, запроваджені Європейським Союзом влітку на імпорт зерна з України до п’яти країн регіону, а згодом індивідуальні обмеження, накладені Угорщиною, Польщею та Словаччиною, також вплинули на залізничні й автомобільні перевезення, йдеться у доповіді.
Втрат від блокади кордону з боку Польщі – вже на €1 мільярд
Україна втратила понад 1 млрд. євро через страйки польських перевізників, які заблокували роботу пунктів пропоску на кордоні з Польщею. Про це заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін.
Балін зазначив, що водночас польська економіка неодоотримала ще більше коштів внаслідок заблокованого кордону. За його словами, день простою для української вантажівки на кордоні коштує близько 300-350 євро залежно від компанії. Тому автоперевізники шукають можливості для мінімізації своїх збитків і, зокрема, перенаправляють автомобілі через кордон з іншими країнами.
Нагадаємо, 6 листопада польські перевізники розпочали блокаду руху вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська”, “Дорогуськ – Ягодин”. Серед основних вимог – повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Євросоюзом до 30 червня 2024 року.
Мінекономіки: за рік експорт зросте на 9%
“За нинішніх умов у наступні роки український експорт зростатиме. На 9% у 2024-му, 19,4% у 2025-му та 20,6% у 2026 році. Глобальна ж мета – повернути обсяги вивезення українських товарів та послуг на рівень 2021 року”, – повідомила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.
За словами Свириденко, фундамент для збільшення експорту вже закладено. У серпні Україна запустила альтернативний морський коридор. Нині цим шляхом вивозиться зерно, метал та інші товари. Завдяки цьому в грудні відносно листопада експорт морським транспортом збільшився на 30,7% або на 7 млн 340 тисяч тонн. Зокрема, зріс експорт металу – на 40% напівфабрикатів та на 45,3% прокату плоского.
Ще одним важливим рішенням для збільшення обсягів експорту стало запровадження унікального механізму страхування суден від воєнних ризиків. Також він дозволяє здешевити вартість страхування перевезення зерна до 1-1,25%. Його Міністерство економіки напрацювало разом із міжнародними партнерами. З боку України бюджетне покриття страхових гарантій відбувається через Експортно-кредитне агентство.
Як повідомлялось, торік надходження від експорту з України сягнули одного з найнижчих показників за останнє десятиліття, що стало наслідком проблем у логістиці.
В Україні запроваджують е-резидентство
В Україні розпочалося закрите бета-тестування послуги електронного резидентства для іноземних підприємців, які мають намір сплачувати податки в Україні.
Люди, які живуть в інших державах і хочуть вести бізнес в Україні, можуть його відкрити дистанційно. Для цього їм треба буде пройти так звану одноразову верифікацію офлайн в українській консульській установі країни перебування. А потім усі процедури, пов’язані з відкриттям банківського рахунку, реєстрацією, веденням бізнесу, сплатою податків, відбуватимуться виключно в онлайн-режимі.
Як пояснив днями керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, фокус презентованої версії – малий бізнес країн Європи та Азії, насамперед сектор IT та фахівці сфери креативної економіки.
Забловський додав, що в умовах технологічної революції, цифровізації процесів цей інструмент дасть можливість зменшити залежність від фізичної кількості працівників, які обслуговують економіку України, і залучити наших представників по всьому світу ― і вимушених біженців, і представників української діаспори ― з метою створення вже цифрової доданої вартості у процесі розвитку економіки.
“Гадаю, наш проєкт буде не менш успішним, ніж у Грузії, Естонії та інших країнах”, – зазначив він. За його словами, електронне резидентство можна порівняти зі спрощеним ФОП: “Єдине, що ви все будете здійснювати дистанційно, за винятком одноразової офлайн-верифікації”.
#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C
