НБУ: можливість оплати покупку переказом не скасують

Українці зможуть сплачувати за товари та послуги, надані ФОП та юридичними особами, як готівкою, так і через перекази грошових коштів.

«У соціальних мережах поширюється недостовірна інформація, що громадяни не зможуть робити перекази чи платити готівкою за послуги чи товари ФОПів і інших юридичних осіб. Це не так», – йдеться в повідомленні Нацбанку.

У НБУ наголошують, що запровадили посилення прозорості операцій з переказу коштів готівкою. Тобто готівкові кошти, переказані громадянами на користь ФОП/юридичних осіб, мають бути обов’язково зараховані надавачами платіжних послуг на рахунки останніх (за номером IBAN) у безготівковій формі.

«Тобто для громадян нічого не змінюється: вони як і раніше можуть обирати зручний для них вид переказу та розрахунку за послуги чи товари ФОПів і інших юридичних осіб – готівкою чи безготівково», – зазначив регулятор.

Кого податківці перевіряють насамперед

“Платникам податків-торгівцям буде цікаво дізнатися, а до кого саме податківці їдуть в першу чергу, коли визначають, кого перевіряти щодо дотримання закону про застосування РРО. Даю інсайд”, – написав днями в соцмережі Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

Зі слів Гетманцева, тригером для першочергових податкових перевірок нині є: незначні виторги субʼєкта господарювання (сума виторгу за місяць не перевищує 20 тис. грн для забезпечення мінімальних витрат на утримання одного об’єкту роздрібної торгівлі; не менше 40 тис. грн за місяць у великих містах (з огляду на те, що розмір оренди, розмір заробітної плати, тощо є більшим ніж удвічі).

А також – нульові виторги. Суб’єкти господарювання, що зареєстрували РРО/ПРРО, але водночас декларують нульові виторги, а ще, наприклад, за більшістю операцій, проведених через РРО/ПРРО, було здійснено оплату у безготівковій формі (понад 90%).

Третій фокус контролерів – на бізнеси, які мають ризики в оформленні найманих працівників. Кількість зареєстрованих РРО повинна відповідати кількості офіційно оформлених найманих працівників або потрібній кількості працівників для забезпечення виконання технологічного процесу на окремому об’єкті.

Закон про скасування штрафу за помилкову сплату податків діє

16 березня набув чинності Закон №3603, за яким платникам податків надано можливість взаємодіяти з ДПС у режимі відеоконференції, а також скасовується штраф за помилкове зазначення у платіжках неправильного бюджетного рахунку (за умови своєчасної сплати). 

Крім того закон внормував питання встановлення податкових пільг щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення.

Також тепер податківц повинні зважати на прохання платника податків про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстрації платником податку на додану вартість та єдиного податку не лише при держреєстрації нової юрособи, але й під час подання заяви про реєстрацію змін до відомостей про юрособу.

І нарешті, скасовано обмеження для платників мінімального податкового зобов’язання щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який досі становив лише 30 днів з дня вручення ППР.

Інвестиції в українські компанії, які використовують ШІ, зросли у 10 разів

цікаво інформацію оприлюднила перша віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час панельної дискусії «Штучний інтелект та інноваційні технології» в Італії.

Свириденко зазначила, що Україна є одним із лідерів у Східній Європі у впровадженні штучного інтелекту (ШІ) в корпоративному секторі.

«Вже зараз наші напрацювання є цікавими і як експортна позиція для партнерів, і як сфера для інвестицій. Інвестиції в українські компанії, які використовують штучний інтелект, значно зросли за останні 10 років: з 42,4 млн дол. у 2014 році до 440,9 млн дол. у 2021 році. І ця тенденція зберігається, попри війну», – сказала віцепрем’єр.

27% іноземних компаній у Польщі створили українці

«Станом на 31 грудня 2023 року в Польщі зареєстровано 100 тисяч іноземних компаній, з них 27 тисяч – українські, – повідомив голова голова Асоціації українського бізнесу в Польщі Ярослав Романчук.

Він також додав, що протягом 2020-2023 років понад 44,5 тисяч українців зареєстрували в Польщі одноособову господарську діяльність, аналог українського ФОП, що свідчить про тісний діловий звʼязок між нашими країнами.

За 2023 рік українці в Польщі сплатили до польського бюджету податків на загальну суму понад 5 млрд. злотих. Для порівняння, за 2022 рік загальна сума податків, сплачених, зокрема, фізичними особами з українським громадянством, становила майже 1 млрд. злотих.

Лише 8% підприємств планують донаймати працівників

Переважна більшість українських підприємств не мають намірів у 2024 році збільшувати штат. Тільки 8% збираються додатково прийняти на роботу працівників.

Про це йдеться у дослідженні «Ринок праці України: попит приватного сектору та оцінка потреб у кваліфікації кадрів», проведеному Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві з Державним центром зайнятості та Федерацією роботодавців України.

Згідно з оприлюдненими даними, у 2023 році 66% серед підприємств, які винаймали працівників, – це великий бізнес. Найбільше фахівців знайшли роботу в сферах енергетики, охорони здоров’я, гірничодобувної промисловості та комунальних послуг. Частка середнього бізнесу серед роботодавців становила 14%, малого – 12%, мікро – 8%.

Понад 60% вакансій у 2023 році відкривалося у Київській, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській областях, які, попри війну, залишилися традиційно найбільш економічно активними.

Водночас війна погіршила тренд останніх років на ринку праці щодо нестачі кваліфікованої робочої сили: в Україні зростає дефіцит будівельників, електриків, сантехників, зварників. І мобілізація чоловіків очікувано призвела до більшого залучення жінок до традиційно чоловічих професій. 

800 мільйонів євро – на підтримку МСБ і переробки

Планом для Ukraine Facility передбачене, зокрема, виконання Україною чотирьох інвестиційних індикаторів.

Про це повідомляє Мінекономіки.

Йдеться, зокрема, про спрямування урядом щонайменше 1,75 млрд. євро на фінансову підтримку мікропідприємств, МСП та переробних підприємств МСБ протягом 2024 – 2027 років та щонайменше 800 млн. євро протягом 2024 – 2025 років.

Крім того, уряд має спрямувати щонайменше 150 млн. євро на виплати виробникам сільгосппродукції для покриття витрат на розмінування протягом 2024 – 2027 років та 75 млн. євро – протягом 2024 – 2025 років.

Як повідомлялось, у лютому 2024 року Європейський парламент затвердив регламент програми Ukraine Facility, відповідно до якого обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024 – 2027 років становитиме 50 млрд. євро.

Україна вже отримала 4,5 млрд. євро в межах перехідного фінансування, передбаченого Ukraine Facility.

#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C