Через терни до зірок: рекордне число закритих ФОПів, а відкритих – ще більше

Майже 92 тисячі ФОПів закрилися у першому півріччі 2024 року. Приріст закриття ФОПів склав 54% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Також на 15% зріс показник закриття компаній – за перше півріччя 2024 року припинили діяльність понад 1,5 тисячі підприємств. 

Чоловіки закрили на 4% більше ФОПів, ніж жінки, – повідомляє YouControl.Market.

Найбільше ФОПів закрили у секторах роздрібної торгівлі – понад 29 тисяч (приріст закриття у порівнянні з 2023 роком склало 44,8%), інформаційних технологій – майже 16 тисяч (65,9%) та інших послуг – 9,7 тисячі (60,8%).

І про компанії. За перше півріччя 2024 року припинили діяльність понад 1,5 тисячі підприємств. Приріст закриття склав 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.

Секторами лідерами за кількістю закритих підприємств стали оптова торгівля – 194 компанії, операції з нерухомістю – 148 та будівництво – 95.

Цікаво, що попри згаданий антирекорд ФОПів, відкрили свій індивідуальний бізнес ще більше осіб – 148,5 тисячі нових фізосіб-підприємців. А відкритих компаній у першому бізнесі взагалі у вісім разів більше порівняно з закритими – понад 13 тисяч нових компаній проти 1,5 тисячі закритих.

Ринок звужується – українці продовжують виїжджати

У середині червня кількість біженців з України склала понад 6,5 млн. осіб. Нацбанк має версію, чому таке відбувається.

Наприкінці весни в Україні був зафіксований сплеск переміщення громадян через міжнародні кордони. Про це йдеться у макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

Як зазначається, міграція за кордон у травні-червні активізувалася й кількість мігрантів, станом на 13 червня 2024 року, зросла до 6,6 млн осіб.

НБУ у звіті припускає, що нова хвиля виїздів за кордон саме в цей період могла бути спричинена дефіцитом електроенергії в країні.

Зростання цін сповільнилось, але уряд прогнозує пришвидшення

Інфляція в Україні у січні-травні 2024 року сповільнилася до 2%, що є найнижчим показником за останні роки. Однак, існують ризики зростання цін у найближчому майбутньому.

Про це йдеться в огляді Міністерства економіки України.

“Поточна “млявість” цін стала відображенням змін у структурі економіки під час війни – пригнічений споживчий попит не покривав поступове відновлення внутрішньої пропозиції”, – йдеться в огляді.

Водночас тимчасовий профіцит пропозиції лише частково стримує інфляцію, відповідно в ті чи інші місяці можуть переважати за своїм впливом інші чинники продовольчого ринку (зокрема сезонність), які й надалі визначали загальний рівень цінового зростання, повідомили в міністерстві.

Крім того, усе сильніше відчувається тиск з боку витратних чинників, зокрема через: вимушену затратну адаптацію бізнесу до роботи в умовах обмеженого електропостачання; подорожчання логістики; підвищення закупівельних цін на сировину; вищі витрати на утримання персоналу, у тому числі на забезпечення безпеки праці тощо.

Усе це в підсумку відобразиться як на пришвидшеному зростанні цін на товари з більш високою доданою вартістю, так і на подорожчанні послуг, прогнозують у міністерстві.

Крім того, стимулюватиме зростання цін невизначеність щодо подальшого перебігу війни та ймовірне поглиблення дефіциту робочої сили.

В Україні зростає кількість AI-компаній

За останнє десятиліття кількість компаній в Україні, що спеціалізуються на технологіях штучного інтелекту, зросла більш ніж удвічі — з 97 до 243 станом на кінець 2023 року. 

Такими є висновки дослідження AI HOUSE та інвестиційної групи Roosh за підтримки Мінцифри. 

Ось деякі найцікавіші факти з дослідження:

• Кількість продуктових компаній виросла суттєвіше (+273%), ніж частка сервісних (+46%). 
• Кількість AI/ML-спеціалістів за 10 років збільшилася у п’ять разів — до 5 200.
• В Україні активні 44 українських і світових венчурних фондів, які інвестують в AI-стартапи. 
• За 2023 рік українські АІ-компанії залучили $10.8 млн. венчурних інвестицій. Водночас Україна посідає останнє місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю залучених венчурних інвестицій протягом останніх трьох років.
• Три найбільші українські AI-стартапи — Grammarly, Preply та People.ai — оцінюють в понад $14.5 млрд. 

Книжковий бізнес у позитивному тренді

Більшість великих видавництв пережила кризу 2022 року і змогла вийти на довоєнні показники. У 2024-му книжковий ринок продовжує зростати, йдеться у звіті Українського інституту книги. 

“У доковідний рік експерти оцінювали ринок у $100 млн, сьогодні – у $150 млн”, – вказав у дописі на Facebook власник книгарні Readeat Дмитро Феліксов. 

Загальні виторги українських видавців у 2023-му зросли вдвічі порівняно з провальним для галузі 2022 роком і перевищили довоєнні показники більш як на третину.

Значною мірою це відбулося в результаті підвищення цін на книжки, йдеться у звіті УІК. Тиражі виданих у 2023-му книжок складають лише 55% від випуску 2021-го, за даними Книжкової палати України.

Кризу 2022-го легше подолали видавці “першої сотні” з річним виторгом понад 4 млн. грн. Зі 104 таких компаній лише 19 не вийшли на довоєнні показники в 2023-му. Серед видавців “другої сотні” 44 компанії не змогли досягти показників 2021-го.

Разом з фінансовими показниками видавництв зростають показники книгарень. Виторги ритейлерів у 2023-му вдвічі перевищили довоєнні, зокрема теж через здорожчання книжок. Якщо подивитися на динаміку з 2022-го, то книжкових точок стало вдвічі більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення, писав у колонці для Forbes наприкінці червня генеральний директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов.

Також зростають продажі книжок онлайн. Найбільші онлайн-продавці – Yakabooі  та “Книгарня Є”. Виторг Yakaboo за 2023 рік – 503 млн грн. “Книгарня Є” збільшила виторг від онлайн-продажів у 2,6 разів за два роки, виручка компанії за 2023-й – 412 млн. грн.

Перевірки ФОПів: наймасовіші – камеральні

Які перевірки ФОПів нині проводять найчастіше і чим вони можуть загрожувати підприємцям? Пояснення щодо цього надає податковий консультант Михайло Смокович. LIGA.net, з дозволу автора, публікує конспект з його YouTube-каналу.

Цікавий факт: нині під час більшості перевірок фізособи підприємців наживо не бачать фізосіб-податківців. Адже наймасовішою тепер є камеральна перевірка, яку проводять без участі ФОПів. “Камеральна перевірка – це коли гарний працівник податкової чи працівниця податкової сидять в себе в податковому офісі, відкривають наш податковий кабінет і дивляться, що ж там може бути не так”, – зазначає експерт Михайло Смокович.

Зокрема, працівники Державної податкової служби (ДПС) моніторять наявну базу даних щодо можливості таких порушень:

1) Невчасне подання декларації – штраф 340 грн за перше порушення та 1020 грн за наступні.

2) Невчасна сплата податку – штраф ФОП третьої групи: відтермінування сплати до 30 календарних днів – 5%, понад 30 календарних днів – 10%; штраф ФОП першої та другої групи – 50%.

3) Заниження зобов’язань в податковій декларації. Коли невірно заповнили декларацію, чим занизили дохід чи/та суму єдиного податку – штраф 25% від суми заниження.

4) Порушення умов перебування на спрощеній системі. Можливо, перевищення доходу, здійснення діяльності,  яка не підпадає під перебування на спрощеній системі чи у певній групі єдиного податку.

За результатами перевірки, у разі виявлення порушень, складають акт камеральної перевірки, і надсилають ФОПу “Укрпоштою”. Пізніше виставляють податкове повідомлення рішення, де зазначають: за що штраф, які суми та куди сплатити. Його  також надсилають конвертом. 

У деяких виключних випадках ДПС навіть може зняти підприємця з єдиного податку. “Якщо підприємець має податковий борг, два послідовні квартали поспіль 3060 грн”, – зазначає консультант. 

Щоб уникнути цього, слід принаймні один раз на квартал заходити в свій кабінет платника і дивитися, чи там немає податкового боргу.

Як підприємцям отримати грант до $15 тисяч

Уряд закликає малий бізнес подаватися на грантову програму, від якої українські підприємиці можуть отримати до $15 000 на розвиток і масштабування своєї справи. 

Програму започаткувало Міністерство економіки України за фінансової підтримки Ukraine-Moldova Enterprise Fund та за реалізації KSE Foundation. Впроваджують у співпраці з Ощадбанком.

Загальний бюджет грантової програми “СТВОРЮЙ!” – $1 млн.

Хто може взяти участь та які документи необхідні – будь ласка, дивіться в інфографіці за посиланням. Подати заявку можна до 31 липня 2024 року.