Онлайн-сервіси звітуватимуть про доходи продавців
Уряд планує зобов’язати операторів цифрових платформ (онлайн-сервіси, що пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, маркет-плейси та застосунки для продажу товарів і надання послуг) збирати інформацію про користувачів та подавати до Державної податкової служби звіт про доходи від продажу своїх товарів або надання послуг, які вони отримують через такі платформи.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів за підсумками зустрічі заступниці міністра Світлани Воробей із представниками компаній – операторів цифрових платформ.
Під час зустрічі обговорювали концепцію запровадження в Україні звітності про доходи, отримані фізичними та юридичними особами, які використовують такі платформи для заробітку, зазначається у повідомленні.
Тим часом, Державна податкова служба України вже перевіряє суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів за допомогою інтернет-платформи “OLX”, надають послуги таксі тощо, нараховуючи їм податкові зобов’язання з отриманих доходів. Однак наразі такі перевірки мають радше точковий характер.
Податківці автоматично отримуватимуть дані про закордонні рахунки
Державна податкова служба України отримає дані про стан рахунків резидентів України від податкових органів інших держав, починаючи з 30 вересня 2024 року. Саме того дня відбудеться перший обмін інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS.
Для цього не потрібен буде окремий запит, і повідомляти власника рахунку теж не потрібно. Таким чином, Державна податкова служба України отримає інформацію про стан банківських рахунків громадян України за кордоном. Наша держава стає партнером у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією, що об’єднує 115 країн, у тому числі всіх держав – членів ЄС.
Надалі автоматичний обмін інформацією здійснюватиметься на щорічній основі. Звітний період, за загальним правилом, це календарний рік, який передує року обміну інформацією.
Я каже голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетманцев, отримання від партнерів інформації та її систематизований аналіз дозволить підвищити ефективність контролю за декларуванням активів та доходів, які підлягатимуть оподаткуванню, та посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків.
Бізнесу заборонять використовувати 1C, російські CRM тощо
Кабмін підтримав законопроєкт про введення заборони використання санкційних електронних ресурсів, повідомляє Мінцифри. Документ посилює санкційне законодавство щодо переліку цифрових продуктів.
Йдеться про програмні й інформаційні ресурси, створені російськими компаніями чи будь-якими представниками країн, які мають стосунок до діяльності країн-агресорів чи терористичних організацій.
Заплановані нововведення анонсував, зокрема, міністра цифрової політики Михайло Федоров.
Зазначається, що незабаром українські компанії мають повністю відмовитися від програм країн-агресорів задля збереження національної безпеки.
Згідно із повідомленням, Держспецзв’язку за завданням Ради національної безпеки та оборони розробила відповідний законопроєкт. Він передбачає заборону поширення та використання юридичними особами програмних продуктів, які:
- Створені фізичними чи юридичними особами з іноземних держав, до яких застосовано санкції.
- Створені юрособами, частка у статутному капіталі яких перебуває у власності таких держав.
- Створені юрособами, які перебувають під контролем іноземних юридичних чи фізичних осіб, які здійснюють терористичну діяльність.
- Створені з використанням вихідного або об’єктного коду програмних продуктів, що підпадають під санкції.
- Розроблені особами, які підпадають під санкції, незалежно від країни їхнього походження.
Документ також передбачає заборону доступу до електронних інформаційних ресурсів в інтернеті, які належать або контролюються особами чи організаціями, щодо яких застосовано санкції. Це стосується вебсайтів, вебсторінок, електронних комунікаційних мереж та інформаційно-комунікаційних систем.
Очікується, що реалізація законопроєкту підвищить кіберзахист українського цифрового простору від агресії РФ та її сателітів.
Парламент відклав розгляд законопрєкту Кабміну про підвищення податків
Про це перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив у Telegram.
Верховна Рада не розглядатиме урядові законопроєкти про підвищення податків та про виділення додаткових 500 мільярдів гривень на оборону до кінця серпня.
“Законопроект від Мінфіну про рекордне підвищення податків… Його поки у серпні не буде. Гроші різко не зʼявилися і проблема з “діркою” у 500 млрд грн нікуди не поділася. Просто ніхто з влади не знає що робити з цим, голосів немає. Тому на пленарний тиждень, який буде скоро у серпні, нічого не виносять, Комітет ми по цьому закону не збираємо”, – повідомив депутат.
Железняк припустив, що Верховна Рада зможе розглянути законопроєкт лише у вересні, тому підвищення податків може бути радикальнішим, ніж планувалося.
“В результаті на збір суми залишиться не чотири місяці, а три. І податки доведеться піднімати більше і радикальніше”, – додав депутат.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів схвалив та вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонується підвищити податки на загальну суму 140 мільярдів гривень до кінця року.
Кредити бізнесу та населення швидко зростають
Зростання обсягів чистих гривневих корпоративних та роздрібних кредитів триває понад рік, а ставки за кредитами бізнесу надалі знижуються, свідчить Огляд банківського сектору за ІІ квартал 2024 року, підготований НБУ.
За даними огляду, обсяги чистих кредитів банків клієнтам за ІІ квартал зросли на 6,8%, натомість обсяги вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ скорочувалися другий квартал поспіль.
Кредитування бізнесу надалі пришвидшувалося в усіх групах банків, найсуттєвіше – за кредитами малих та середніх підприємств (МСП). Чисті гривневі кредити МСП у річному вимірі зросли більш ніж на чверть, а їхня частка в чистому гривневому корпоративному кредитному портфелі банків – до 60%.
Зростанню кредитного портфеля сприяє поліпшення умов кредитування, зокрема зниження кредитних ставок. Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,2% річних або до рівня наприкінці “довоєнного” 2019 року.
Надалі зростала вага несубсидійованих кредитів, адже більшість фінансування бізнесу банки надавали поза межами державних програм підтримки.
Натомість частка кредитів за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” у гривневому працюючому валовому портфелі знизилася до близько 36% проти 41% на початок року.
Темпи зростання чистих роздрібних гривневих кредитів (які стимулюють попит фізосіб на товари й послуги) у II кварталі становили 40,1% у річному вимірі. Основним рушієм залишається карткове кредитування двома банками-лідерами.
Ліміт на p2p-перекази діятиме з 15 вересня
Нацбанк планує встановити ліміт на p2p-перекази для фізичних осіб на рівні 100 тисяч гривень на місяць. “Обмеження — 100 тисяч гривень на місяць на вихідні платежі”, — зазначив заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
За його словами, цей ліміт не буде застосовуватися до переказів волонтерам.
“Волонтери будуть окремо. Банки будуть робити на своїй стороні списки, вони зможуть ними обмінюватися. Плюс зараз найбільші волонтери ідентифіковані у банку, тому ми вбачаємо, що ймовірність виникнення проблем буде мінімальна”, – розповів заступник голови НБУ.
Олійник також зазначив, що обмеження набудуть чинності через місяць після їхнього офіційного оголошення, яке, ймовірно, відбудеться 15 серпня. Відповідно, нові правила почнуть діяти з 15 вересня 2024 року.
Раніше голова НБУ Андрій Пишний повідомляв, що Нацбанк провів кілька зустрічей з волонтерами, на яких було обговорено потреби волонтерів, а також надано відповіді на їхні запитання у контексті цього рішення.
Новий сервіс для бізнесу: цифрові чайові до смартфону
Приватбанк запустив новий сервіс для українських підприємців, що працюють в сфері громадського харчування. Відтепер приймати безготівкові чайові від клієнтів можна й у застосунку “Термінал”, що допомагає бізнесу отримувати платежі картками та гаджетами зі звичайного смартфону, йдеться у повідомленні банку.
Як бізнесу підключити сервіс? Зробити це можна в особистому кабінеті застосунку “Термінал”, де у “Додаткові сервіси” – ставите прапорець навпроти послуги “Чайові” — вводите номер картки офіціанта, який буде отримувати чайові. Для зручності кожен офіціант може ввести номер власної картки.
Нагадаємо, застосунок “Термінал” Приватбанку дозволяє приймати безготівкові платежі за допомогою звичайного смартфону.
