Подавайте заявки: ЄС підтримає український бізнес на 1,6 млрд євро

Керівна рада інвестиційного механізму Євросоюзу Ukraine Investment Framework оголосила конкурс заявок для операцій з опосередкованого кредитування мікро-, малих та середніх підприємств в Україні через банки. 

Про це повідомляє Міністерство економіки.

Загальна максимальна сума конкурсу становить 1,6 млрд євро, з яких 1,4 млрд євро у вигляді кредитних гарантій та ще 200 млн євро – гранти та технічна допомога.

Програма допомагає малому та середньому бізнесу отримати фінансування, зменшуючи ризики для банків. Підприємці можуть отримати кредити з меншими вимогами до застави.

Основні умови конкурсу:

• Щонайменше 50% фінансування — для бізнесів у постраждалих регіонах, компаній ВПО, ветеранів чи тих, хто наймає людей із цих груп.
• Щонайменше 75% фінансування передбачено для МСП та 25% для МСП+.
• Додаткова підтримка – для підприємств, які займаються розмінуванням.
• Щонайменше 50% коштів – на капітальні інвестиції.
• Що більше фінансування підтримки вразливих категорій, то вище рівень гарантійного покриття може отримати банк.
• До 60% грантів передбачено на бізнес-проєкти, що поєднують модернізацію виробництва, енергетичну безпеку та підтримку підприємств, що постраждали від війни.

Детальна інформація про умови участі — тут.

Очікується, що нове фінансування для українського бізнесу буде доступне у другій половині цього року. Наразі бізнеси можуть звертатися до банків-партнерів, щоб подати заявку на фінансування, яке стане можливим після затвердження поданих ініціатив. На сьогодні вже понад 15 банків-партнерів працюють у рамках UIF, зокрема — ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Райффайзен Банк, УкрСиббанк, Кредобанк та Банк Львів. Список банків може розширюватись.

Мінфін спростував інформацію про плани підвищити податки для ФОП

Міністерство фінансів не планує підвищувати податки для фізичних осіб-підприємців.

Про це повідомили у пресслужбі міністерства.

“Анонімні телеграм-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОП. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер”, — йдеться у заяві.

У відомстві також додали, що процес підняття податків може відбуватися лише публічно і потребуватиме обговорень з громадськістю, бізнесом і всіма гілками влади, а також із залученням міжнародних партнерів.

Нагадаємо, з січня 2025 року для ФОПів усіх груп повернули податкове навантаження у вигляді ЄСВ. Тепер, окрім 5% від доходу, їм потрібно щомісяця сплачувати мінімум 22% від мінімальної зарплати, тобто 1760 гривень. Це 5280 гривень щокварталу і 21120 гривень щороку.

Також з нового року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України — тепер ФОПи на третій групі додатково сплачують військовий збір 1% від доходу. ФОПи другої групи — додатково 800 гривень щомісяця (10% від мінімальної зарплати).

Відновлення ділової активності знизилось, та є “обережний оптимізм”

Індекс відновлення ділової активності у лютому знизився до найнижчого рівня з березня 2023 року, досягнувши нуля.

Про це свідчать результати опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

“У лютому 21,1% опитаних сказали, що їхня ділова активність краща, ніж торік, тоді як у січні цей показник становив 27,8%. Водночас 20,7% респондентів заявили, що вона погіршилася – проти 18,5% у січні”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Водночас 58,1% підприємств не зафіксували змін у своїй діяльності. Попри загальне падіння індексу, бізнес демонструє обережний оптимізм: індекс очікуваних змін виробництва зріс другий місяць поспіль, а 43,1% підприємств прогнозують збільшення експорту.

Основною проблемою для бізнесу залишається нестача кадрів через мобілізацію та виїзд працівників. У лютому її назвали перешкодою 64% респондентів. Також 56% компаній відзначили зростання цін як серйозний виклик.

Частка підприємств, які скаржаться на скорочення попиту, зменшилася до 29% із 39% у січні. Натомість проблема нестабільного постачання електроенергії, води та тепла турбує лише 18% бізнесів.

Майже 60% бізнесу: “Бачимо зростання корупції”

Про зростання рівня корупції у 2024 році повідомили 57% представників бізнесу, що на 10% більше, ніж роком раніше.

Про це свідчать результати дослідження “Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність” від Info Sapiens на замовлення НАБУ.

Відповідно до них, корупція залишається на другому місці серед основних проблем України після збройної агресії РФ. Дуже серйозною проблемою її вважають 76% представників бізнесу, а 83,1% переконані, що корупція дещо або дуже поширена в Україні (+1,8%, порівнюючи з 2023 роком).

Найбільш корумпованою сферою, на думку бізнесу, четвертий рік поспіль залишається митниця. Далі йдуть сфера постачання електрики, газу і води, правоохоронні органи, а також сфера будівництва та земельних відносин.

Корупція залишається для бізнесу на другому місці серед основних проблем України

11,6% бізнесу заявили, що були залучені до корупційних відносин у зв’язку з вимогою з боку представників органів влади або організацій та установ щодо здійснення неофіційних платежів чи надання послуг у відповідних сферах.

Федоров анонсував проєкт для швидкого запуску венчурних фондів

В Україні почали розробляти новий проєкт “Дія.City Invest”, що має стимулювати створення невеликих венчурних фондів для розвитку високотехнологічних стартапів. 

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр із інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

“Щоб в Україні з’явилися свої Google, Facebook, Uber, потрібно сформувати культуру венчурних інвестицій. Тому разом із Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку працюємо над концептом “Дія.City Invest”. Розробимо законодавство, яке дасть змогу запустити в Україні венчурний інвестиційний фонд буквально за тиждень”, – розповів Федоров.

За його словами, у “Дія.City Invest” створюватимуть невеликі венчурні фонди розміром до 20 млн євро на початковому етапі, а фокус буде на інвестиціях у резидентів “Дія.City”.

Федоров додав, що в Україні може з’явитися до 10 венчурних фондів, а українські технологічні стартапи матимуть “паливо” для розвитку й масштабування в Україні. 

За рік резидентів Дія.City побільшало в 2,4 раза

До спеціального податкового простору для IT-галузі Дія.City вже приєдналося 1 555 компаній, які представляють 70% усіх галузей економіки.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр із інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Наразі в бізнесах, інкорпорованих у цей простір, задіяно близько 100 тис. людей, з яких 60% працюють за трудовими договорами, а 35% – за гіг-контрактами. За словами Федорова, це є сучасним форматом співпраці з фахівцями і хорошим прикладом розвитку архітектури самої Дія.City.

“Однією з наших цілей було це зробити такі прозорі умови, щоб компаніям було легше переходити на трудові договори, показувати прозору структуру компанії, щоб залучати інвестиції. І ми бачимо, що переважна більшість людей переходить на контракти та договори і залишається зовсім невеличкий відсоток ФОПів. Це виглядає дуже органічно, це хороша тенденція”, – зазначив Федоров.

За 2024 рік резиденти Дія.City сплатили понад 18 млрд грн податків, що більш як наполовину перевищує показник 2023 року.

Крім того, додав Федоров, торік половина компаній перейшли на режим податку на виведений капітал. Федоров підкреслив, що завдяки цьому в бізнесу з’являється можливість реінвестувати кошти у свій розвиток.

Незаконно приватизовану землю не доведеться повертати. Є й винятки

Парламент обмежив строки позовної давності для повернення нерухомості у державну власність. Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №12089, яким внесла відповідні зміни до Цивільного кодексу.

Закон суттєво обмежує можливості для держави або місцевих громад вимагати повернення нерухомості (зокрема, земельних ділянок), яка була незаконна передані у приватну власність, а потім перепродана новому власнику, який не знав про її незаконне походження (добросовісний набувач).

Згідно із ухваленою редакцією закону, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:

• воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень;
• воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна;
• з дати проведення державної реєстрації права приватної власності набувача (фізичної або юридичної особи) на державне або комунальне нерухоме майно, незалежно від виду такого майна, минуло більше 10 років;
• з дати передачі набувачеві (фізичній або юридичній особі) у приватну власність державного або комунального рухомого або нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі чинним законодавством не передбачалась державна реєстрація правочину або реєстрація права власності, минуло більше 10 років.

Ця норма не поширюватиметься на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:

а) до об’єктів критичної інфраструктури;

б) до об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

в) до об’єктів та земель оборони;

г) до об’єктів або територій природнозаповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів (територій) на момент вибуття з володіння;

ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів на момент вибуття з володіння;

д) до пам’яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.