“Проєкт видихається”. Національний кешбек час змінити?

Нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва зменшилися другий місяць поспіль. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що програма Національного кешбеку потребує модернізації.

“Як я і прогнозував раніше – добре розрекламований проєкт поступово видихається”, – написав нардеп у Telegram. Суми нарахувань скорочуються два місяці поспіль: за січень – на 5% проти грудня, за лютий – на 7,2% до попереднього місяця та 11,9% до грудня.

Зменшилась і кількість українців, які отримають виплату, – на 200 000 осіб.

У лютому середня виплата становила приблизно 120 грн – “менше, ніж найдешевший пакет мобільного зв’язку”, зазначив Гетманцев. “На жаль, брак апетиту до програми все сильніше відчувається і з боку тих, на кого вона була розрахована, – вітчизняного виробника, якого Національний кешбек, за задумом авторів, і повинен був підтримати”, – констатував він.

За інформацією Мінекономіки, в період після 7 березня, тобто за три наступні тижні, до програми долучилися чотири українські виробники (тепер їх 1760, за словами нардепа, це “крапля у морі”) та 4000 видів товарів (усього доступні для нарахування кешбеку 373 000).

“Вочевидь, програма потребує модернізації, щоб уникнути подальшої втрати іміджу”, – резюмував Гетманцев.

Кешбек розміром 10% нараховується за покупки українських товарів, доданих виробниками до спеціального переліку та придбаних у магазинах – учасниках програми.

З “клубу білого бізнесу” виключили 55 компаній

Із 1 квітня в Україні оновили список платників податків із високим рівнем довіри — так званий “клуб білого бізнесу”. Його веде Державна податкова служба, а нові дані оприлюднив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Наразі до переліку входять 8199 підприємств і підприємців — це на 55 менше, ніж раніше.

До списку потрапляють ті, хто чесно та регулярно сплачує податки. Серед них — великі компанії, середній і малий бізнес, ФОПи та резиденти Дія Сіті. Найбільше додалося саме фізичних осіб-підприємців — +581.

Нині до переліку включено 8199 платників податків, з яких:

• 4123 – юридичні особи на загальній системі оподаткування;
• 2149 – юридичні особи-платники єдиного податку ІІІ групи;
• 984 – юридичні особи-платники єдиного податку ІV групи;
• 211 – резиденти Дія Сіті;
• 732 – фізичні особи-підприємці.

Нагадаємо, ДПС створила спеціальний ресурс – “Територія високого рівня податкової довіри”, на якому розміщено всю інформацію про запроваджені новації.

До “клубу білого бізнесу” входять представники великого, середнього та малого бізнесу, які мають найкращі показники податкової дисципліни. Загалом члени клубу сплачують 16,6% від загального обсягу надходжень до бюджету.

У січні у “білому списку” ДПС знайшли компанії, повʼязані з корупціонерами та підсанкційними особами.

Впровадження безготівкової оплати збільшує доходи магазинів

Впровадження електронної оплати призводить до збільшення доходу та відвідуваності магазинів в Україні. Про це повідомила LIGA.net компанія Visa, посилаючись на власне дослідження щодо поточного стану інфраструктури цифрових платежів та їхніх переваг для малого бізнесу Value of Acceptance.

Під час опитування, проведеного у жовтні 2024 року аналітичним центром 4SiGHT Research & Analytics на замовлення Visa, 75% власників і керівників магазинів сказали, що фіксують зростання доходу після впровадження цифрових оплат.

58% опитаних представників малого і середнього бізнесу почали приймати цифрові платежі протягом останніх двох років, а понад 80% бізнесів, які поки що приймають лише готівку, планують встановити POS-систему.

83% продавців, які приймають лише готівку, втрачали продаж через її відсутність у покупців.

Опитування також показало, що 56% торговців та 53% клієнтів надають перевагу картковим платежам над готівкою. Цифрові платежі, зокрема карткові, асоціюються у продавців із більшою ефективністю, допомагаючи мінімізувати помилки в оплаті, скоротити час очікування та зменшити черги.

Опитування проводилося методом онлайн-інтерв’ю, у яких взяли участь 302 респонденти. Цільова група складалася з представників нанобізнесу, мікробізнесу і малого бізнесу.

Сума операцій, які пройшли через касові апарати в Україні, протягом останнього року зросла на 35%.

Податкова вже отримує дані про людей, що продають товари через інтернет

Державна податкова служба запровадила новий інструмент контролю – відстеження громадян та платників податків, які продають товари через інтернет і отримують за це грошові перекази, йдеться на сайті ДПС.

З 1 березня ДПС отримує з системи обліку даних розрахункових операцій дані про громадян, які систематично отримують кошти за продаж товарів без реєстрації підприємницької діяльності, і фізичних осіб-підприємців, які отримують кошти, але не використовують зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

“Лише за перші 20 днів березня ДПС ідентифікувала десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки. В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій”, – повідомила податкова служба.

Метою цих заходів ДПС називає не так покарання порушників, як профілактику та попередження порушень у сфері онлайн-торгівлі.

Вона закликала офіційно реєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності, використовувати зареєстровані касові апарати для розрахунків і дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути штрафів та інших санкцій.

Євросоюз продовжив транспортний безвіз для України ще на пів року

Термін дії угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом між Євросоюзом та Україною (“транспортний безвіз”) автоматично пролонговано до 31 грудня 2025 року. Про це повідомило Міністерство розвитку громад і територій.

“Без зайвих формальностей – українські вантажівки й надалі вільно їздитимуть до Євросоюзу без дозволів. Так само як вантажівки ЄС можуть без перешкод завозити товари до нас”, – прокоментував продовження “транспортного безвізу” профільний заступник міністра Сергій Деркач.

За його даними, завдяки транспортному безвізу експорт дорогами до Євросоюзу зріс на 42%, а імпорт автомобільним транспортом до України – на 37%.

Уперше “транспортний безвіз” було погоджено у червні 2022 року. Традиційно угода діє один рік. У червні 2024 року її було продовжено втретє ще на один рік – до червня 2025 року.

Тоді однією з умов оновленої угоди стала автоматична пролонгація до кінця 2025 року у разі відсутності негативного впливу на сторони угоди та відсутності порушень.

До початку повномасштабного вторгнення автомобільні перевезення між Україною та країнами ЄС здійснювалися на основі фіксованої кількості дозволів. Вони часто закінчувалися передчасно.

Підписання угоди про лібералізацію вантажних перевезень з ЄС у червні 2022 року дало змогу скасувати необхідність отримувати дозволи.

Прибуток бізнесу за 2024 рік: плюс 119%

У 2024 році великі та середні підприємства України суттєво покращили свої фінансові результати. За даними Держстату, сукупний прибуток до оподаткування зріс до 1,22 трлн грн, що більше, ніж у 2023-му (776,4 млрд грн).

Чистий прибуток склав 947,3 млрд грн (проти 776,4 млрд грн роком раніше), водночас збитки бізнесу сягнули 273,3 млрд грн, що також дещо більше, ніж у попередньому році. Частка збиткових компаній становила 22,1% — на 0,9% більше, ніж торік.

П’ять найприбутковіших галузей 2024 року такі:

• Фінансовий і страховий сектор — 445,2 млрд грн
• Промисловість — 197,1 млрд грн
• Гуртова й роздрібна торгівля, ремонт транспорту — 125,5 млрд грн
• Сільське, лісове й рибне господарство — 92,9 млрд грн
• Інформаційні технології та телеком — 34,8 млрд грн

Найнижчий прибуток зафіксовано в секторі тимчасового розміщення та харчування — лише 937,5 млн грн. 

Галузь освіти взагалі вийшла на від’ємний результат – 71,9 млн грн.

Перевірки скарг на цькування роботодавцями повернули

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11044 про відновлення під час воєнного стану перевірок у разі скарг на мобінг, тобто приниження і цькування на роботі. 

У звʼязку з повномасштабним вторгненням РФ проведення позапланових перевірок у сфері праці скасували. Законопроєкт №11044 розробили через зростання кількості звернень щодо вчинення мобінгу до Державної служби з питань праці.

Мобінг полягає в порушенні прав людини безпосередньо в трудових відносинах, яке проявляється шляхом психологічного, економічного тиску задля приниження людини, задля доведення її до звільнення тощо.

У грудні 2022 року набрав чинності закон щодо запобігання та протидії мобінгу. Згідно з ним цькування працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин.

Фізичним особам – підприємцям, які використовують найману працю, та посадовим особам за цькування на робочому місці загрожує штраф від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.