Податків зібрали на $1 млрд більше за план
У березні 2025 року Україна зібрала на $1 млрд більше податків, ніж планувалося. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час публічної дискусії Центру економічної стратегії “Стійкість бюджету України за три роки. Роль міжнародної підтримки”.
“Це свідчить про суттєве покращення фінансової ситуації у першому кварталі 2025 року порівняно з початковими бюджетними прогнозами”, – зазначив Марченко.
За його словами, перевиконання запланованого показника стало можливим завдяки кращій, ніж очікувалося, ситуації з електропостачанням під час зимового сезону, що дало змогу підприємствам працювати стабільніше й сплачувати більше податків.
Марченко також нагадав, що схожа позитивна тенденція спостерігалася і у попередні роки. Наприклад, у 2024 році надходження зросли приблизно на $10 млн у порівнянні з 2023 роком.
“Це дозволяє нам розглядати можливість поступового зниження залежності від міжнародної допомоги. Проте цей процес буде повільним, оскільки перед нами стоїть завдання збалансувати бюджет 2026 року відповідно до зобов’язань, узгоджених з МВФ”, – наголосив Марченко.
При цьому, за його словами, зменшення військових витрат поки не прогнозується, навіть попри обережні розмови про можливе завершення бойових дій.
Критерії входження до “клубу білого бізнесу” змінять
Уряд планує змінити критерії для потрапляння до “клубу білого бізнесу” — списку підприємств, які сумлінно платять податки і звільнені від планових перевірок. Про це в інтерв’ю Главкому розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, наразі список містить 8199 підприємств, що на 55 менше, ніж у попередньому кварталі. Загалом до “клубу” додалися понад 2500 компаній, але приблизно стільки ж були виключені. Часто — через формальні порушення, як-от несвоєчасне подання декларації. Водночас штраф у 340 грн, навіть сплачений, теж може стати підставою для виключення, але ці умови уряд планує переглянути.
Клуб білого бізнесу — не закритий перелік. Він оновлюється щоквартально, і підприємства можуть як потрапляти до нього, так і вибувати. До останньої версії списку увійшли 732 ФОПи (+581 до попереднього), а також 211 резидентів “Дія.City”.
Гетманцев підкреслив, що мета ініціативи — не лише податкові преференції, а прозорі й довірливі взаємини між державою і бізнесом. Якщо компанія відповідає критеріям — її не перевіряють у межах планових податкових перевірок.
У травні уряд планує подати законопроєкт про доопрацювання критеріїв “білого списку”. Серед проблем, які мають бути усунені, — технічні помилки в системі критеріїв. Наприклад, підприємство в галузі, де воно є єдиним у регіоні, не може виконати вимогу щодо зарплати, вищої за середню в галузі — бо порівнювати просто ні з ким.
Також Гетманцев заспокоїв тих, хто вилетів зі списку: автоматичних перевірок не буде. План перевірок оновлюється двічі на рік, і компанії можуть повернутися до “клубу” в наступному кварталі.
До “клубу білого бізнесу” входять представники великого, середнього та малого бізнесу, які мають найкращі показники податкової дисципліни. Загалом члени “клубу” сплачують 16,6% від загального обсягу надходжень до бюджету.
Visa дозволила підтверджувати онлайн-купівлі відбитком пальця або обличчям
Тепер українці можуть підтверджувати онлайн-платежі без необхідності заповнювати довгі форми, вводити номер картки чи запам’ятовувати паролі.
Visa запустила в Україні нову технологію Visa Payment Passkey — це спосіб підтвердження онлайн-купівель за допомогою біометрії: відбитка пальця або розпізнавання обличчя, інформує пресслужб компанії.
Тепер не потрібно вводити номер картки або пароль — достатньо прикласти палець чи показати обличчя на камеру смартфона або ноутбука.
Першим сервісом в Україні, який інтегрував цю функцію, стала платформа ГЕРЦ для оплати комунальних послуг. Там можна платити через сервіс Click to Pay із використанням Visa Payment Passkey.
Щоб користуватися новою функцією, достатньо зареєструвати свою картку Visa у Click to Pay. Після цього біометрична аутентифікація працюватиме на всіх сайтах, де є відповідна іконка сервісу.
У Visa кажуть, що така технологія не лише спрощує купівлі, а й значно підвищує безпеку онлайн-платежів.
Компанії переважно покращили очікування щодо економіки
Український бізнес дедалі оптимістичніше оцінює економічні перспективи. У першому кварталі 2025 року компанії краще оцінили свої шанси на розвиток, інвестиції та зростання попиту. Такі дані опитування керівників підприємств оприлюднив Національний банк України.
Індекс ділових очікувань (ІДО) у першому кварталі сягнув 108,2% проти 101,8% у четвертому кварталі 2024 року. Це означає, що більшість опитаних компаній очікують зростання впродовж наступного року.
Найбільше зросли очікування щодо обсягів продажів і кількості працівників. Позитивні настрої зафіксували підприємства з 14 областей, незалежно від розміру чи сфери діяльності.
Попри це, війна залишається головним бар’єром для розвитку. Також зросла проблема нестачі кваліфікованих працівників – у 2,5 раза за останні два роки.
Бізнес поставив роботі митниці найвищу оцінку за десятиріччя, але є й “але”
Загальна оцінка роботи митниці в Україні досягла найвищого показника за всю історію дослідження, яке проводить Європейська бізнес-асоціація, – 3,4 бала з 5 можливих (порівняно з 3,24 бала у 2023 році). Про це свідчать результати дослідження ЄБА “Митний індекс”.
Митний індекс публікується Європейською бізнес-асоціацією з 2010 року. Інтегральний показник індексу складається із трьох компонентів: оцінювання рівня корупції, якості митних послуг, роботи “Єдиного вікна”. Індекс вимірюється щороку. Позначка 3 вважається нейтральною, найвища оцінка становить 5 балів.
Опитування проводили за період 2024 року, в ньому взяли участь 50 митних експертів з компаній-членів ЄБА. Партнер дослідження – DHL Express в Україні.
У 2024 році поліпшилися два з трьох компонентів індексу – якість митних послуг і рівень корупції. Оцінка роботи системи “Єдине вікно” на митниці дещо погіршилась.
Найбільше дорікань від бізнесу під час митного оформлення має контроль з боку Держпродспоживслужби та взаємодія з відділом митної вартості. 60% респондентів повідомили, що мають проблему з коригуванням митної вартості.
До того ж 39% опитаних компаній стикаються з додатковим митним контролем, 34% – із затримками без чітких причин, 22% – з фізичним оглядом і повним вивантаженням товару. Про проблеми з перекласифікацією коду УКТЗЕД за рішенням митних органів повідомляють 38% респондентів (27% роком раніше).
Комітет Ради підтримав легалізацію криптовалют
24 квітня парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт про віртуальні активи та рекомендував його до розгляду у першому читанні. Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев.
У документі дається визначення віртуального активу – як особливого цифрового об’єкта, що існує в електронній формі завдяки технології блокчейну. Такі активи не є грошима і не можуть використовуватись як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим, згідно з Цивільним кодексом, прирівнюється до рухомого майна.
Редакція законопроєкту, запропонована до першого читання, передбачає, зокрема, ототожнення токенів електронних грошей із електронними грошима в розумінні Закону “Про платіжні послуги”.
Проєкт розділяє віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – стабілізуються відносно валют чи майна;
- токени електронних грошей – прив’язані до офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – які не входять до перших двох категорій. Для них передбачено механізм класифікації через Регулятора.
Як набувається право власності. Власність на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, рішення суду або за законом. Підтвердженням виступає володіння криптографічними ключами. Вводиться презумпція правомірного володіння, якщо судом не встановлено інше.
Що таке “біла книга”. Для публічної пропозиції віртуальних активів емітенти повинні створювати “білу книгу” – документ, що містить ключову інформацію про актив, емітента, ризики. Усі маркетингові повідомлення мають відповідати змісту білої книги, бути правдивими і не вводити в оману. Забороняється поширювати рекламу до публікації цього документа.
Хто зможе працювати з віртуальними активами. Постачальники послуг (зберігання, обіг, обмін, переказ тощо) мають проходити авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам, забезпечувати захист клієнтів. Закон передбачає вимоги до прозорості, боротьби з інсайдерською торгівлею, маніпуляціями та розголошенням конфіденційної інформації.
Оподаткування. Передбачається:
- окреме оподаткування прибутку від операцій з ВА;
- податок сплачується із прибутку, а не з обсягу операцій;
- обмін одного ВА на інший не оподатковується;
- доходи в межах однієї мінімальної зарплати – без податків;
- фізособи самі декларують доходи та сплачують податки;
- у разі продажу активів, придбаних до набуття чинності законом, протягом 2026 року можна буде застосувати пільгову ставку ПДФО – 5%.
- також передбачено можливість врахування збитків із минулих років при розрахунках (окрім окремих винятків).
Кабмін затвердив законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ
Таксисти, кур’єри, орендодавці, продавці на OLX будуть автоматично сплачувати податок розміром 5%.
Кабінет міністрів на засіданні 29 квітня затвердив проєкт закону про податкову звітність для операторів цифрових платформ – онлайн-сервісів, що пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, маркетплейсів тощо.
Такий законопроєкт – один з маяків Міжнародного валютного фонду.
Це сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування шляхом включення до неї фізичних осіб, доходи яких наразі не оподатковуються.
Законопроєкт, текст якого опублікував нардеп Ярослав Железняк з податкового комітету, передбачає, що оператори цифрових платформ будуть визначені як податкові агенти.
Вони зобов’язані будуть автоматично стягувати податок із суми доходу фізичної особи – підзвітного продавця від здійснення “звітної діяльності”: надання в оренду нерухомого майна, особистих послуг, продажу товарів чи надання в оренду транспортних засобів.
Дохід оподатковуватиметься за ставкою 5% (плюс військовий збір), якщо продавець виконує певні вимоги (є банківський рахунок, відкритий спеціально для звітної діяльності, відсутність статусу самозайнятої особи, відсутність найманих працівників, обсяг річного доходу від звітної діяльності – не більше ніж 834 мінімальні зарплати).
В іншому випадку ставка податку становитиме 18%.
Така ж ставка встановлюється, якщо річний дохід перевищує встановлений ліміт – 834 мінімальні зарплати (на суму перевищення).
Якщо продавець протягом календарного року здійснив не більше трьох продажів на загальну суму, що не перевищує еквівалент 2000 євро за рік, така особа має право не відкривати окремий рахунок, а може використовувати ті, що має.
Під час відкриття поточного рахунку підзвітного продавця платник податку зобов’язаний надати банку згоду на розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю.
