Дефіцит працівників робітничих професій: нові деталі

Понад половину вакансій в Україні, які пропонують роботодавці, розраховані для кваліфікованих робітників.

Про це розповів заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній, передає Укрінформ.

Водночас за його словами, більшість безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості, – це люди з вищою освітою, які хочуть роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, їхній освіті.

Зокрема, за даними спільного дослідження МОН та міжнародних партнерів стосовно ринку праці:

26% вакансій відкриті для кваліфікованих робітників з інструментом,

25% – для робітників з обслуговування устаткування,

12% – для найпростіших професій,

7% – для працівників у сфері торгівлі та послуг,

6% – для керівників,

4% – для технічних службовців.

Крім того, як зауважив Завгородній, роботодавці часто скаржаться на те, що знання фахівців не відповідають потребам ринку праці.

Завгородній додав, що держава намагається розв’язати питання такого дисбалансу, розвиваючи такий напрямок, як освіта дорослих.

Кількість вакансій із пропозицією житла зростає

В Україні зростає кількість вакансій із пропозицією житла для працівників, що зумовлено дефіцитом робочих кадрів. Про це повідомляє Державна служба зайнятості.

Через те, що кількість вакансій в Україні значно перевищує кількість зареєстрованих безробітних, дедалі більше роботодавців готові надавати житло своїм працівникам, щоб залучити кандидатів.

Цей показник на 30% більший, ніж за аналогічний період минулого року – 1500. Для порівняння, за весь 2024 рік було зафіксовано 3500 вакансій із житлом.

Найбільше таких вакансій пропонують у Києві та Київській області: у столиці подано 330 вакансій, з них 148 ще актуальні; в області – 276 пропозицій, з них 132 відкриті.

Іншими регіонами з найбільшою кількістю вакансій із житлом стали:

Полтавська область – 67 актуальних пропозицій;

Дніпропетровська область – 72;

Хмельницька область – 68.

Натомість у прифронтових регіонах кількість таких пропозицій лишається найменшою.

Також через дефіцит кадрів знайти роботу людям старшого віку стало трохи легше. Особливо в робітничих професіях, логістиці та сфері обслуговування.

Нові правила підрахунку доволяють збільшити число заброньованих

На порталі “Дія” оновили правила бронювання працівників. Зміни дають змогу критично важливим підприємствам збільшити кількість заброньованих, пояснили у Міністерстві цифрової трансформації.

Тепер до загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві зараховують працівників, яких мобілізували після 18 травня 2024 року.

Раніше враховували лише тих, хто на військовому обліку й не мобілізований. Тепер додаються і мобілізовані, якщо вони офіційно працевлаштовані.

Наприклад: було 80 військовозобов’язаних – бронювали 40. Додалося 20 мобілізованих – загальна кількість зросла до 100 – тепер ліміт для всіх працівників зростає до 50.

Крім того, до загальної кількості військовозобов’язаних більше не зараховують працівників, які вже мають бронювання в іншій компанії.

Нагадаємо, з 1 квітня 2025 року завершилися бронювання, які оформлювали за старими правилами. Відтоді бронювати працівників можуть лише компанії з оновленим статусом критичності й тільки в електронному форматі.

Статус критично важливого підприємства можуть отримати компанії, які відповідають трьом критеріям, визначеним урядом. Два з них обов’язкові (середня зарплата працівників не менш як 20 000 грн та немає заборгованості зі сплати податків та ЄСВ), третій – варіативний.

Уряд дозволив бронювати 100% працівників критично важливих підприємств

Кабінет міністрів 30 травня вніс зміни до порядку бронювання військовозобовʼязаних. Як повідомили у Міністерстві економіки, ці зміни розширюють можливості збереження кадрового потенціалу для підприємств, які забезпечують обороноздатність України під час воєнного стану.

“Ми підтримуємо як енергетичні компанії, так і тих, хто займається забезпеченням армії – від дронів до медичної підготовки”, – сказав заступник міністра Віталій Кіндратів.

Відтепер бронювання отримають 100% військовозобов’язаних працівників підприємств, установ та організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Крім того, запроваджено особливі умови для підприємств, які охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Такі підприємства можуть застосовувати будь-які три встановлені критерії бронювання.

У міністерстві пояснили, що наразі не є обов’язковими критерії щодо відсутності заборгованості зі сплати податків і рівня середньої зарплати на підприємстві не менш як 20 000 грн. Також для таких підприємств скасовано вимоги щодо рівня середньомісячної зарплати заброньованих не менш як 20 000 грн.

Умови для бронювання залишаються незмінними:

→ підприємство має бути включене до переліку критично важливих – за поданням відповідного органу (Міноборони, Міненерго тощо);

→ подання заяви здійснюється виключно в цифровому форматі через портал “Дія”;

→ відповідальність за формування списків підприємств покладено на уповноважені державні органи.

Податкова про фейкові листи: “Це не ми!”

Державна податкова служба України фіксує нову хвилю масового розповсюдження фейкових електронних листів від її імені.

Про це повідомив голова ДПСУ Руслан Кравченко.

“Фіксуємо нову хвилю масового розповсюдження фейкових електронних листів нібито від імені Державної податкової служби. За останній тиждень це вже друга така хвиля. Вже отримали сигнали про це від платників низки регіонів”, – написав він у Facebook.

“ДПС не має стосунку до такої розсилки! Вкладення у листах містить шкідливе програмне забезпечення, яке активується після відкриття PDF-файлу. Після переходу запускається програмне забезпечення, яке надає віддалений доступ до вашого комп’ютера зловмисникам”, – попередив Кравченко.

“Всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити доменне ім’я “tax.gov.ua” після символу “@”. Радимо не відкривати вкладення у підозрілих повідомленнях. Є сумніви щодо походження листа – звертайтесь напряму до податкової”, – додав він.

Раніше повідомляли, що ДПС викрила шахраїв, які розсилають фейкові електронні листи з вірусом.

Як зазначають у відомстві, листи надходять з темою “Запит документів ГУ ДПС України: *НАЗВА ОРГАНІЗАЦІЇ*” та вкладенням у вигляді PDF-файлу. Вони містять у собі посилання на сервіс, де розміщено JS-скрипт, перехід на який призводить до завантаження та запуску програмного забезпечення для віддаленого управління компʼютерами користувачів.

Понад 50 тисяч ФОПів залучено до протиправних схем, – БЕБ

В Україні сьогодні існує понад 50 тисяч ФОПів, що залучені до протиправних схем.

Таке стверджує керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук.

“Переважно це молодь, тобто студенти, які за винагороду надають свої електроні ключі для відкриття банківських рахунків. Їх використання в комплексі з використанням персональних даних власників може дозволити зменшити сплату податків підприємствами реального сектору економіки орієнтовно на 70 млрд грн щорічно”, – розповів він.

Крім цього, як зазначив в.о. директора БЕБ Сергій Перхун, у кримінальних провадженнях БЕБ рішеннями Держфінмоніторингу лише протягом цього року зупинено майже 30 млн грн на банківських рахунках підприємств, які мають ознаки “фіктивності”.

Він запропонував створити Центр протидії податковим правопорушенням, який працюватиме за сприяння БЕБ, Державної служби фінансового моніторингу та Державної податкової служби, щоб протидіяти схемам використання ФОПів для ухилення від сплати податків та виведення коштів у готівку.

Які галузі сплатили найбільше податків

У січні-квітні підприємства переробної промисловості та оптової й роздрібної торгівлі забезпечили найбільшу частку надходжень до державного бюджету України. Кожна галузь по 17,2%.

Про це повідомляє голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.

Він зазначив, що серед лідерів також:

– державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 11,8%;

– фiнансова та страхова дiяльнiсть – 9,6%.

За словами Кравченка, найбільше зростання сплати за січень-квітень порівняно з відповідним періодом 2024 року у таких галузях:

– переробна промисловість – зростання на 43,4% (+34 млрд грн);

– оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – на 30,8% (+26,3 млрд гривень);

– державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – на 30,4% (+17,8 млрд гривень);

– постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря – на 43,5% (+12,5 млрд гривень).