Зміни у правилах NovaPay вплинули на частину малого бізнесу

Нацбанк оштрафував фінансову компанію NovaPay, яка є партнером “Нової пошти”, на рекордну суму – понад 90 млн грн. Це найбільший штраф серед останніх санкцій, накладених на банки та небанківські фінансові установи за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства.

Як відреагувала на це компанія та зміни для клієнтів? NovaPay вирішила сплатити штраф не оскаржуючи. А для запобігання подальшим санкціям NovaPay вже впроваджує низку змін, зокрема: посилено контроль за кількістю і регулярністю отримання післяплат фізичними особами; посилюють моніторинг підприємницької діяльності без реєстрації ФОП.

Із 1 червня 2025 року діють нові ліміти: фізична особа без статусу ФОП може здійснити не більше ніж 5 продажів з післяплатою на суму до 30 тисяч гривень на місяць. Якщо ці показники перевищено, можливість отримання післяплат блокують до відкриття ФОП. NovaPay наголошує, що не обмежує кількість посилок, але змушена контролювати обсяги фінансових операцій відповідно до вимог закону.

“Зараз вкрай важливо перебудовувати організаційну структуру бізнесу під нові реалії, бо часи реалізації через ФОПів завершуються, – коментує ситуацію керівник “Всеукраінської професійної ліги платників податків” Ігор Ясько. – І ви до цього прийдете самостійно або доведеться прийти через заблоковані рахунки чи через штрафи від податкової”.

ДПС: “Знімаємо відео і штрафуємо”

Державна податкова служба з початку року провела 16,5 тисячі перевірок легальності оформлення трудових відносин із працівниками та дотримання законодавства під час розрахунків. В результаті виписано штрафів на 692,3 млн грн.

Про це повідомив очільник Державної податкової служби (ДПС) Руслан Кравченко.

Найбільш поширені порушення:

• невидача фіскального чека;
• порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;
• використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин;
• відсутність кодів УКТ ЗЕД для підакцизних товарів чи марки акцизного податку для алкогольних напоїв.

“У 2025 році розпочали відеофіксацію перевірок через нагрудні відеореєстратори. Це захист для обох сторін процесу та підвищення якості та обʼєктивності контрольних заходів”, – йдеться в повідомленні.

Ринок МФО зростає – українцям бракує грошей

У першому кварталі 2025 року українці уклали 2,17 млн договорів із мікрофінансовими організаціями (МФО) на загальну суму 12,72 млрд грн. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період торік.

Про це повідомляє Опендатабот.

Щомісяця громадяни оформлюють у середньому 724 тисячі мікропозик – трохи більше, ніж у 2024 році (693 тис. на місяць).

Станом на 1 квітня 2025 року загальна заборгованість перед МФО сягнула 24,28 млрд грн. Це удвічі більше, ніж у квітні 2022 року, на початку повномасштабної війни. Лише за перші три місяці цього року борг виріс на 4,3 млрд грн або 22%.

На відміну від попередніх даних НБУ, які свідчили про зменшення боргу на 2,7 млрд грн наприкінці 2024 року, оновлена статистика показує приріст на 1,4 млрд грн. Загалом за 2024 рік борг перед МФО подвоївся – на 10,7 млрд грн.

Найчастіше українці беруть мікропозики строком від 93 днів до одного року – 63% від загальної кількості договорів. Частка таких позик залишилася майже незмінною. Натомість у 15 разів побільшало договорів терміном від 1 до 2 років – до 3,6%.

Короткі позики (до 31 дня) також стали популярнішими: їхня частка зросла з 14,5% до 24%. А от кредити строком від 32 до 92 днів стрімко втратили популярність – з 16,5% до 3%.

Активних касових апаратів стало більше аж втричі

За березень-травень 2025 року кількість активних РРО/ПРРО (реєстратор розрахункових операцій) збільшилась втричі порівняно з попередніми періодами, або близько на 20 тис. РРО/ПРРО.

Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Завдяки діджиталізації процесів в податкових органах, проведенню роз’яснювальної методологічної роботи серед платників податків, новій формі чеку, та, безперечно, і, в першу чергу, свідомості кожного платника податків, у травні 2025 року маємо дуже позитивні результати”, – написав він у Telegram.

За його даними, середньоденна сума виторгів у травні 2025 році склала 15,3 млрд грн, що більше попереднього місяця на 0,5 млрд грн або на 3,4% та більше травня 2024 р. на 3,7 млрд грн або на 31.9%.

Середньодобова кількість чеків у травні склала 28,9 млн, що більше квітня 2025р на 0,6 млн або 2,1 % та більше травня 2024р на 2,6 млн або 9,9 %.

Ігровий бізнес отримав спецрегулятора

Розпочало роботу державне агенство “ПлейСіті”, яке регулює сферу грального бізнесу.

Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.

Першочергові завдання “ПлейСіті”:

• Цифровізувати процес видачі ліцензій. (Рішення щодо ліцензій ухвалюватиме електронна система за чіткими критеріями, визначеними законом. Жодного впливу людського фактору).

• Запустити державну онлайн-систему, яка стежитиме за роботою легальних казино в режимі реального часу.
• Продовжити блокувати сайти та застосунки нелегальних казино.
• Перезапустити ринок лотерейного бізнесу. (Наразі ринок лотерейного бізнесу працює без ліцензійних умов, а отже, не сплачує ліцензійних платежів та не контролюється державою).
• Перезапустити реєстр осіб, яким обмежено участь в азартних іграх. У планах – створити повноцінний продукт на платформі Дія.Engine.
• Викорінити казино з російським слідом з українського ринку.

“ПлейСіті” у співпраці з правоохоронними органами працюватиме над накладенням санкцій та анулюванням ліцензій в операторів з російським слідом.

“Щороку державний бюджет втрачає до 10 млрд грн податків через тіньовий ринок азартних ігор та лотерей. Детінізація сфери дасть значний приріст у податках, які потім спрямують на посилення обороноздатності країни”, – зазначили в Мінцифри.

Зароджується новий промисловий регіон?

В Україні зароджується новий промисловий регіон – у Закарпатській області, де відкривають дуже багато підприємств і будується велика потужність генерації.

Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус під час заходу Energy Day-2025 від Європейської бізнес асоціаці.

“Те, скільки там видано технічних умов на під’єднання підприємств, дійсно вражає. І наскільки я знаю, обленерго адекватно видає ці технічні умови, скарг немає”, – сказав Герус.

За його словами, у регіоні будують також дуже багато генерації різних типів: СЕС, ВЕС, газова генерація, про що свідчать видані техумови на приєднання потужності до мереж.

“Закарпаття демонструє дуже велику динаміку. Єдине, що не буде такої гігантоманії в радянському стилі, коли три підприємства утворюють цілу область чи місто, але зараз на Закарпатті десятки і десятки невеликих підприємств відкриваються. І за кілька років ми побачимо велику відмінність від того, яким регіон був ще років п’ять тому”, – зазначив голова енергокомітету.

Станом на кінець 2024 року на Закарпатті працювали 282 підприємства, які були релоковані із зони бойових дій та прифронтових регіонів України. Вони помітно змінили регіон.

Google надав ґранти ще 35 українським стартапам

Фонд підтримки Google для стартапів в Україні, який у 2024 році отримав додаткові 10 мільйонів доларів фінансування, завершив другий етап своєї програми. 

Днями Google оголосив фінальну когорту з 35 компаній, які отримають до 100 тисяч доларів безповоротного фінансування, доступ до хмарних сервісів Google на суму до 350 тисяч доларів та менторську підтримку.

Серед відібраних стартапів – проєкти в галузях штучного інтелекту, охорони здоров’я, автоматизації бізнесу, біоніки, юридичних послуг і цифрового банкінгу. Усі ці компанії, за словами представників Google, мають потенціал стати рушієм відновлення української економіки.

Отже, які компанії отримають ґранти? Радимо уважніше переглянути профіль діяльності кожного з переможців – це допоможе проаналізувати, чи ваш бізнес потрапляє в тренди для надання ґрантів фондом Google.

Adminix – допомагає підприємцям створювати сайти та сервіси без знань програмування.

AIBODY – моделює людське тіло на комп’ютері для лікарів і студентів.

Allbionics – робить біонічні протези рук, які доступні за ціною.

Allpass.ai – допомагає банкам і фінкомпаніям слідкувати за законом за допомогою ШІ.

Apixmed – аналізує медичні дані й радить лікарям, як краще лікувати.

Aspichi – поєднує віртуальну реальність і ШІ, щоб допомагати людям з психічними розладами.

Banani – автоматично створює дизайн інтерфейсів за допомогою ШІ.

BannerBoo – робить рекламні банери й відео за кілька хвилин.

Buzzabout – перетворює коментарі з інтернету на ідеї для маркетингу.

ClinCaseQuest – навчає медиків через інтерактивні симуляції.

Crosscheck – перевіряє, чи компанії дотримуються екологічних стандартів.

Generect – шукає потенційних клієнтів для B2B-бізнесу.

GoSolo – дає фрілансерам і малим бізнесам банківські інструменти.

Grais – розумний помічник для відповідей у месенджерах.

HESH – автоматизує управління виробництвом на заводах.

Impasto – допомагає продавцям краще знаходити клієнтів через LinkedIn.

Karpatia Benefits – допомагає компаніям організовувати бонуси й пільги для працівників.

Knopka – покращує швидкість надання допомоги в лікарнях.

Legal Nodes – дає юрпослуги за передплатою.

NeuCurrent – допомагає маленьким магазинам утримувати покупців.

OpenBabylon – адаптує ШІ до мовних і культурних особливостей різних країн.

Quoroom – дає інвесторам і стартапам інструменти для управління капіталом.

Reblum – редагує фотографії за допомогою штучного інтелекту.

Soft Way – допомагає компаніям планувати і оплачувати поїздки.

Spacebring – дає інструменти для управління коворкінгами та офісами.

StackBob – контролює, хто і до чого має доступ у компаніях.

Subjektiv – платформа для продажу та купівлі мистецтва.

TechNovator – розробляє зарядки без дротів через повітря.

The Good Plastic Company – переробляє пластик у матеріали для будівництва.

The Originals – онлайн-магазин перевіреного секонд-хенду.

Versi Bionics – створює доступні біонічні руки.

Wareflow – автоматизує логістику на складах.

Wild.Codes – допомагає компаніям знайти перевірених ІТ-спеціалістів.

X-Ray Contact – перевіряє особу людини за цифровим слідом.

YouScan – аналізує соцмережі, щоб бізнес краще розумів клієнтів.

Загалом у межах другого етапу програми з 2024 року фінансову й менторську підтримку отримали 98 українських стартапів. Оператором програми виступає 1991 Accelerator – перший в Україні стартап-акселератор. Програма передбачає бездольове фінансування стартапів, менторську підтримку та доступ до інструментів Google Cloud.