Малий бізнес став більше наймати пенсіонерів

В Україні дефіцит кадрів зростає, а вимоги до них зменшуються.

Про це в колонці для NV Бізнес пише керівник напрямку OLX Робота Марія Абдулліна. «У дефіцитних категоріях усе менше вимог. Роботодавці відкриті до кандидатів 45+, пенсіонерів, жінок на традиційно “чоловічі” професії. Ми бачимо і зростання інклюзії – більше вакансій, відкритих для людей з інвалідністю, ветеранів, осіб без досвіду”, – зазначила експертка.

Вона також нагадала, що 2024 року на платформі OLX Робота кількість вакансій із параметром “підходить особам пенсійного віку” зросла до 54 тисяч (на 33% більше порівняно з 2023 роком). За перші три місяці 2025 року вже було розміщено 20 тисяч нових пропозицій.

“Цікаво, що більш схильні наймати осіб пенсійного віку невеликі бізнеси: 29% компаній у такий спосіб вирішують проблему нестачі кадрів в умовах війни (проти 13% великих компаній). Це яскравий приклад того, як бізнес адаптується до кадрового дефіциту, залучаючи різні категорії населення”, — зазначила експерт.

Абдулліна також зазначила: “Бізнес уже активніше працевлаштовує різні категорії населення. Маємо врахувати й кількість ветеранів та осіб з інвалідністю, яка зростає через війну. Одна з ключових місій ринку праці в найближчі роки – інклюзія. Це означає реінтеграцію ветеранів, підтримку людей з інвалідністю, а також залучення жінок з маленькими дітьми, кандидатів старшого віку”.

IT-експорт у травні зменшився на 4,2%

У травні 2025 року український експорт ІТ-послуг зменшився на 4,2% і становив $545 млн, а українська економіка втратила $24 млн порівняно з квітнем.

Як повідомляє Львівський IT Кластер з посиланням на дані Національного банку України, ці показники на 2,7% або ж $15 млн менші порівняно з травнем 2024 року.

Загалом за 5 місяців цього року сукупна експортна виручка ІТ-послуг становила $2,7 млрд. Це на 0,4% менше ніж за аналогічний період у 2024 році й у доларовому еквіваленті становить $11 млн.

Загальна ж експортна виручка всіх послуг України у травні 2025 року становила $1,27 млн, що на $45 млн або ж 3,4% менше порівняно з квітнем.

“Вперше за останні 4 місяці ми спостерігаємо падіння обсягів експорту комп’ютерних послуг. За нашими прогнозами на початку цього року, зниження обсягів експорту ІТ-послуг у 2025 році мало б скласти від 1,5% за позитивного сценарію – до 3,5% за негативного. Імовірно, у червні ми також спостерігатимемо падіння показників”, — відмітив CEO Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський.

На його думку, падіння пов’язано з певними сезонними коливаннями, але якщо тенденція до зростання, яка спостерігалася у попередні три місяці, збережеться, можна буде обережно очікувати, що до кінця цього року експорт ІТ-послуг залишатиметься стабільним і навіть зможе повторити результат 2024 року.

МВФ ще трохи погіршив негативний сценарій

Міжнародний валютний фонд (МВФ) несуттєво змінив негативний сценарій під час восьмого перегляду програми розширеного фінансування EFF для України, припускає альтернативні більш песимістичні сценарії розвитку подій.

Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті фонду, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Фонд визнає, що ризики для негативного сценарію є надзвичайно високими. Можливі альтернативні негативні сценарії, включаючи іншу тривалість війни або менш стійкі результати миру; однак на даному етапі їх моделювання є передчасним, зважаючи на те, що мирні переговори все ще тривають, а їх результати є дуже невизначеними”, – йдеться в документі.

У МВФ нагадують, що поточний негативний сценарій припускає завершення війни у ІІ кв.-2026 рр.

Під час 8-го перегляду шок був зміщений на ІІІ кв.-2025 року.

Згідно з цим сценарієм, реальний ВВП цьогоріч скоротиться на 1% (це на 1 відсотковий пункт (в.п.) більше, ніж у сьомому перегляді), наступного року дорівнюватиме нулю (на 0,5 в.п. більше, ніж у попередньому перегляді), а у 2027-му – 3,8% (як і попередньому перегляді).

Також у восьмому перегляді програми до ризиків загострення та збільшення тривалості війни, скорочення зовнішньої економічної та військової допомоги Фонд додав ризик популістського тиску та посилення опору з боку зацікавлених сторін, що на практиці може ускладнити зусилля влади щодо реформ, зокрема через парламент.

Статистичну звітність під час війни відновили

Верховна Рада України підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

Відтепер підприємства, установи та організації, які перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність — як це було до початку повномасштабного вторгнення.

“Економіка функціонує, бізнес поступово відновлюється. Держава має розуміти реальну ситуацію не приблизно, а точно”, – наголосив голова Держстату Арсен Макарчук.

Згідно зі змінами до законодавства, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.

У Держстаті зазначили, що багато компаній продовжували звітувати добровільно: у деяких регіонах рівень звітності сягав понад 90%. Відновлення обов’язковості стосується передусім тих, хто не звітував раніше.

Буде запроваджено нову фінзвітність для бізнесу

Кабмін схвалив проєкт змін до закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, яким пропонується запровадити обов’язкову звітність зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств.

Про це повідомило Міністерство фінансів.

“Запровадження звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію”, – йдеться в повідомленні.

Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства.

Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами у вигляді окремого розділу звіту з управління, її подаватимуть разом із фінансовою звітністю.

Зміни у звітності стосуватимуться:

• Великих підприємств та материнських компаній великих груп;
• Середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.

Нові правила впроваджуватимуться поетапно:

• Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників – звітують у 2028 році;
• Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи – у 2029 році;
• Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі – у 2030 році.
• Крім того, законопроєктом пропонується оновити критерії для визначення категорій підприємств.

Так, критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлять з урахуванням інфляції та рекомендацій Єврокомісії.

В Дія.City додалися понад 300 Defense​ Tech компаній

Понад триста компаній, які спеціалізуються на оборонних технологіях, зареєструвалися як резиденти спеціального правового режиму Дія.City.

Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації.

Як зазначають у Мінцифри, ці компанії працюють над створенням дронів, систем радіоелектронної боротьби, навігаційних комплексів, технологій розмінування та роботизованих платформ, що можуть використовуватись в оборонній сфері.

У міністерстві також підкреслюють, що резидентство в Дія.Сіті передбачає низку інструментів для розвитку бізнесу. Серед них:

• пільгове податкове навантаження,
• можливість прозорого корпоративного структурування,
• інструменти залучення венчурних інвестицій,
• гарантії захисту інтелектуальної власності,
• право на бронювання спеціалістів

Також в Україні розпочали розробку нового проєкту “Дія.City Invest”, який стимулюватиме створення невеликих венчурних фондів для розвитку високотехнологічних стартапів.

Бізнесу обмежать можливості для телефонної реклами

Міністерство цифрової трансформації надасть мобільним операторам інструменти для боротьби зі спам-дзвінками та нав’язливою рекламою. Ці дії є частиною нової постанови, затвердженої Кабінетом міністрів України 25 червня 2025 року.

Аби зменшити кількість спам-дзвінків, бізнес повинен буде укласти договір з оператором та зареєструвати номери, з яких може телефонувати. Якщо ця умова не буде виконана, виклики із цих номерів будуть заблоковані автоматично.

На додачу до цього, незабаром мобільні оператори отримають можливість блокувати мобільні номери після повідомлень користувачів про спам-дзвінки.

Крім того, постанова вносить зміни й до інших важливих правил. Зокрема користувачам в їх особистих кабінетах повинні надавати можливість вимкнути контент-послуги самостійно, без потреби додаткового звернення до оператора. Також в особистих кабінетах повинен бути повний контроль витрат.

Усі перелічені зміни, включно з блокуванням спам-дзвінків, почнуть вводити поступово, аби оператори мобільного зв’язку мали час на технічні доопрацювання.