В Україні зменшилась кількість реєстрації бізнесів

За перше півріччя 2025 року в Україні зареєстровано 161 264 нові бізнеси. Зокрема, 19 215 – юридичних осіб, 142 049 – фізичних осіб-підприємців.

Про це повідомляє платформа великих даних VKURSI.

Натомість у такий час торік ця кількість складала 176 276.

За даними аналітиків, у першому півріччі 2025 року найактивніше реєстрували бізнес у сфері оптової та роздрібної торгівлі. 

До топ-5 видів діяльності (КВЕД) за кількістю зареєстрованих юридичних осіб увійшли:

• оптова та роздрібна торгівля – 4 089;
• надання інших видів послуг – 2 459;
• переробна промисловість – 1 421;
• професійна, наукова та технічна діяльність – 1 277;
• діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 1 195.

Найпоширенішими КВЕД серед ФОП стали:

• оптова та роздрібна торгівля – 54 831;
• інформація та телекомунікації – 20 176;
• професійна, наукова та технічна діяльність – 14 908;
• тимчасове розміщення та організація харчування – 6 873;
• надання інших видів послуг – 7 354.

За КВЕДом “Надання інших видів послуг” найпоширенішими видами діяльності серед юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців є:

• надання послуг перукарнями та салонами краси;
• діяльність із забезпечення фізичного комфорту;
• організування поховань і надання суміжних послуг.

Банківську таємницю розкриють. Але не вже

Україна має прийти до розкриття банківської таємниці, оскільки це передбачено Національною стратегією доходів, – заявив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, передає “Інтерфакс-Україна”.

“І це у будь-якому випадку буде”, – сказав Улютін на засіданні фінкомітету Верховної Ради цими днями.

За його словами, наразі триває складна дискусія між Мінфіном та Нацбанком щодо деталей.

Тим часом очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що нинішній склад Верховної Ради не збирається голосувати за розкриття банківської таємниці.

“Ми не будемо розкривати банківську таємницю в цьому скликання точно”, – сказав нардеп у подкасті “Хроніки економіки”.

Відповідаючи на запитання, чому в декларації Мінфіну зазначено, що розкриття банківської таємниці є одним із пунктів, Гетманцев відповів, що вона розрахована на три роки і він сподівається, що чинне скликання Ради не буде працювати так довго.

Підсумовуючи Гетманцев сказав, що у перспективі 2026 року говорити про розкриття банківської таємниці точно не варто.

Заблоковані податкові накладні та ризикові підприємства: ДПС хвалиться зменшенням

В Україні з початку 2025 року кількість заблокованих податкових накладних та ризикових підприємств скоротилася вдвічі.

Про це розповіла в.о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух під час зустрічі команди ДПС із представниками майже 50 бізнес-асоціацій та громадських організацій

“Блокування податкових накладних – з початку року скоротили цей показник вдвічі. Наразі він складає 0,36 %. І робота над зменшенням показника триває.

Більше, ніж вдвічі скоротили та кількість субʼєктів, віднесених до категорії ризикових – з 27 тисяч до 13 тисяч”, – сказала Леся Карнаух.

Вона також запевняє, що запропоновані ДПС зміни дозволять системно зменшувати кількість блокування податкових накладних, спростити процедуру реєстрації, підвищити ефективність автоматизованого моніторингу та звести до мінімуму адміністративний тиск…

Новий генпрокурор закрив 20% кримінальних справ щодо бізнесу

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко розповів про перші результати аудиту кримінальних справ, пов’язаних з українським бізнесом. З 20000 таких кримінальних проваджень Офіс генерального прокурора вже закрив 3756.

“Формально ці провадження мали пояснення, проте – вони роками не розслідувалися; вони не містили об’єктивних даних, що підтверджують склад чи подію злочину; врешті – вони не мали судової перспективи”, – зазначив Кравченко.

За його словами, у понад 4700 інших провадженнях призначені експертизи; 120 скеровано до суду.

Щодо решти кримінальних справ “робота триває”.

Інтернет-провайдери заблокували 133 онлайн-казино

В Україні завершилася масштабна операція з блокування 133 незаконних інтернет-казино, які діяли в українському сегменті мережі.

Про це йдеться в релізі Асоціації українських операторів грального бізнесу, який є в розпорядженні ЕП.

Блокування провели відповідно до розпорядження Держспецзв’язку від 1 липня, яке мали виконати інтернет-провайдери.

Крім технічного блокування сайтів, зупинено фінансову інфраструктуру тіньового бізнесу – зокрема, припинено нелегальний процесинг платежів і заблоковано P2P-транзакції.

За даними Асоціації, нелегальний сегмент онлайн-гемблінгу щокварталу обертав від 3 до 5 млрд грн.

За підрахунками АУОГБ, до половини ринку азартних ігор в Україні залишається в тіні. За даними Мінцифри, через це держава щорічно недоотримує до 10 млрд грн. Для порівняння, 2024 року легальні оператори сплатили понад 17 млрд грн податків, а за перші чотири місяці 2025 року – ще 6,4 млрд грн.

Крім того, агентство PlayCity, яке діє під керівництвом Мінцифри, передало в червні НКЕК запит на блокування 824 нелегальних казино.

Головні бар’єри для бізнесу в Україні – нове дослідження

Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі зазначили 58% респондентів.

Про це свідчать результати 38-го щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у червні 2025 року серед 473 промислових підприємств.

На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.

Третій фактор – відновлення інфраструктури після війни (40%).

Також у п’ятірку впливових трендів також увійшли зростання вартості енергоносіїв та нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній і податковій політиці (27%).

“Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій.

Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь 473 українських промислових підприємства, що розташовані у 21 із 27 регіонів України.

Мораторій на перевірки бізнесу держорганами – є рішення РНБО

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) запровадила мораторій на перевірки бізнесу державними органами.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

“Рішенням РНБО запроваджено реальний мораторій на перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність”, – повідомив він.

За його словами, мораторій дає основу для “повного впровадження необхідних рішень заради економічної безпеки та аналізу відповідної практики”.

“Усе те, що має підтримати зараз український бізнес і співпрацю партнерів з Україною, має бути швидко й обовʼязково реалізоване. Нам потрібні відчутні економічні результати вже за наступні шість місяців”, – додав президент.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров уточнив, що мораторій стосується “необґрунтованих перевірок”.

Координуватимуть, за його словами, це системно:

• Обмежать кількість перевірок, особливо щодо малого та середнього бізнесу.
• Змінять підхід до ризикоорієнтованого нагляду – контроль там, де “справді є загрози, а не навмання”.
• Запустять аудит проваджень, які блокують роботу підприємств без жодної вагомої причини.
• Впровадять відповідальність за тиск на бізнес та оцифрують процеси, щоб “усе було прозоро”.

У рішенні РНБО не вказано термін, на який обмежено перевірки, але із загальної логіки документу можна зробити висновок, що на пів року. Адже саме за 6 місяців мають бути реалізовані інші пункти цього рішення, на час втілення яких і впроваджено мораторій.