Штрафи за невидачу чеків: тепер – у повному обсязі
1 серпня 2025 року завершився перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО. Про це повідомляє пресслужба ДПС.
Податківці нагадали, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. Йшлося про порушення вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Однак з 1 серпня ці пом’якшення втратили чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягують у повному обсязі, а саме:
- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
- 150 % – вартості при кожному наступному порушенні.
У ДПС закликають суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема:
- використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;
- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).
Як заборонятимуть ворожі програмні продукти – проєкт Закону
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 13505, який має на меті заборонити використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та засобів інформатизації в Україні.
Цей законопроєкт визначає, що таке “ворожий програмний продукт” та “ворожий засіб інформатизації”, встановлюючи критерії для їх класифікації, такі як ознаки бенефіціарного володіння, походження, авторських прав, наявність у відкритих переліках заборонених рішень тощо.
Документ закріплює повноваження Уряду щодо затвердження переліків цих продуктів та засобів, які вестиме Держспецзв’язок. СБУ та НБУ отримають право подавати пропозиції щодо включення або виключення продуктів з цих переліків у сферах своєї відповідальності – національна безпека, фінансовий сектор тощо.
Законопроєкт передбачає поетапне виведення ворожих програмних продуктів та засобів інформатизації з використання до 1 січня 2030 року. Він також встановлює пряму заборону на їх закупівлю та застосування органами державної влади, суб’єктами критичної інфраструктури, підприємствами оборонного сектору, а також учасниками платіжних систем, за винятком випадків, передбачених для розвідувальних органів.
У разі порушення вимог щодо заборонених продуктів, законопроєкт передбачає відповідальність у формі фінансових санкцій – 2% від загального річного обороту суб’єкта господарювання.
Якщо законопроєкт отримає підтримку, він набуде чинності через 6 місяців з дня опублікування, а санкції почнуть діяти з 1 січня 2030 року.
“Обороннні” стартапи отримають до $100 000 на втілення прототипів
У серпні стартувала “Країна інженерів” – серія подій для фахівців у militech напрямі. Програма охопить сім міст: Ужгород, Тернопіль, Рівне, Вінницю, Одесу, Полтаву та Дніпро.
Ініціатива, організована Lobby X за стратегічної підтримки Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та Технологічних Сил України, триватиме з серпня по жовтень 2025 року.
Її мета – створити простір для об’єднання інженерів, науковців, стартаперів, студентів технічних спеціальностей та фахівців з оборонної індустрії.
У фокусі – miltech-технології: автономізація, мехатроніка, зв’язок, енергетика та живлення, авіаконструювання.
Учасники, які вже мають проєкти чи прототипи, зможуть взяти участь у пітчингу та поборотися за головний приз – до $100 000 на реалізацію розробки.
Крім фінансування, передбачена експертна й виробнича підтримка.
“У час повномасштабної війни, коли ворог переважає нас чисельно, один із ключових шансів для України – розвиток технологій і спільні зусилля. “Країна інженерів” – саме про це. Ми прагнемо знайти найталановитіших людей і дати їм можливість реалізувати свої miltech-розробки, які принесуть перемогу”, – зазначає Владислав Грезєв, засновник Lobby X.
Точні локації подій повідомлять згодом лише зареєстрованим учасникам. Натомість дати відомі. Зареєструватися можна за посиланням.
Українська техніка, за яку компенсують 15%: що в розширеному списку
Кабмін розширив перелік української промислової техніки, що підлягає 15% компенсації, та включив до отримувачів комунальні підприємства. Рішення, ухвалене 4 серпня, дозволяє комунальним підприємствам отримувати компенсацію за техніку, придбану за власні кошти.
Оновлений перелік охоплює різноманітну колісну техніку. Також додано будівельну, комунальну та спеціальну техніку: крани, екскаватори, навантажувачі; установки для дорожніх робіт (асфальтозмішувальні, ґрунтозмішувальні, бетонозмішувальні, регенератори асфальту); ліфти; обладнання для механізованого розмінування; автоматизоване сортувальне обладнання для логістики; промислові насосні установки (з подачею понад 50 куб.м/год або потужністю приводу понад 7,5 кВт).
Розширено список промислового обладнання: промислові парові і водогрійні котли (у тому числі на альтернативному паливі); верстати для лазерного та плазмового різання металу з ЧПУ; фарбувальні, сушильні та абразивоструменеві камери; машини для видування ПЕТ-тари; етикетувальне обладнання.
Серед спеціальної бурової техніки тепер є: парогенераторні установки, пересувні насосні установки, автомобільні підйомники, буровий інструмент для нафтогазової та гірничорудної промисловості.
У переліку енергетичного та кліматичного обладнання: трансформатори; промислові системи накопичення електроенергії; газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки і їхні складові; теплові насоси; індивідуальні теплові пункти.
Також додано комплектувальні для безпілотних систем: корпуси та конструкційні елементи, силові установки, системи управління та навігації, FPV та системи відеопередачі, засоби зв’язку і телеметрії, системи живлення та зарядки, озброєння і спеціалізовані модулі, оптико-волоконні системи.
Перевірки не заборонені, а… обмежені: у ДПС роз’яснили “мораторій”
Ініційоване Володимиром Зеленським рішення РНБО про запровадження мораторію на перевірки бізнесу не забороняє податкові перевірки.
Про це в. о. голови Державної податкової служби (ДПС) Леся Карнаух розповіла під час зустрічі із бізнесом, коментуючи ключові деталі виконання мораторію, встановленого рішенням РНБО, інформує пресслужба відомства.
Вона пояснила, що перевірки податкової не заборонені, а обмежені. Це обмеження стосується платників податків з низьким ступенем ризиків.
Голова Податкової служби уточнила, що станом на зараз повинно бути не менше двох ризиків, щоб можна було піти на фактичну перевірку до платника, а для ФОПів-єдинників 1-2 груп – не менше 3 ризиків.
Карнаух додала, що попри мораторій планові податкові перевірки тривають за графіком, адже для зміни підходів потрібно міняти порядок затвердження плану, передбачений Податковим кодексом та наказом Мінфіну.
Нагадаємо, 21 липня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про мораторій на перевірки бізнесу. Анонсуючи це рішення, голова держави обіцяв, що мораторій передбачатиме “заборону на перевірки бізнесів і взагалі будь-яке втручання правоохоронних органів, контролюючих, різних державних структур у діяльність бізнесу”, за винятком ризикових “тіньових” галузей.
Як невеликий бізнес змінив очікування у липні
Індекс ділової активності UBI (Ukrainian Business Index) станом на середину 2025 року становить 36,1 балів зі 100 можливих. Має місце низхідна динаміка у порівнянні з 38,6 у березні 2025 року та 36,9 на початку року, що свідчить про негативні очікування бізнесу.
Про це йдеться в останньому звіті дослідження стану та потреб мікро, малого та середнього бізнесу (ММСБ), що проведено в межах проєкту “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні” за фінансової підтримки уряду Японії, що впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Основним чинником погіршення ситуації бізнесом є скорочення чисельності працівників: 33% опитаних повідомили про зменшення кількості персоналу в компанії, тоді як лише 6% зафіксували її зростання. Як результат, зафіксовано помірне скорочення обсягів виробництва: 48% підприємств повідомили про зменшення виробничих обсягів, тоді як 32% утримали їх на рівні попереднього періоду.
Оцінка фінансово-економічного стану підприємств МСБ залишається стримано песимістичною. Лише 16,8% респондентів характеризують поточний стан своєї компанії як добрий або відмінний, 31,4% оцінюють його як задовільний, тоді як 41,8% – як незадовільний або поганий.
Середньозважений прогнозований обсяг доходів підприємств МСБ на кінець 2025 року становить 91,3% від рівня 2024 року, що свідчить про зниження очікувань щодо ділової активності. Водночас за підсумками першого півріччя 2025 року, бізнес демонструє результати, порівнянні з аналогічним періодом 2024 року (98,2%). Це вказує на загалом стабільну, проте стримано негативну оцінку перспектив на другу половину 2025 року.
Ветеранський бізнес: Закон ухвалено
Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10258, який вперше чітко визначає ветеранське підприємництво та механізми державної підтримки. Суб’єктами ветеранського бізнесу є ветерани та ветеранки, зареєстровані як ФОП, самозайняті особи або юридичні особи, де вони є єдиними власниками.
Закон закріплює такі напрями підтримки: стимулювання та залучення до державних і регіональних закупівель (до 5% бюджету), надання кредитів, компенсацій відсотків, державних гарантій, фінансової допомоги, право оренди державного та комунального майна без аукціону, організація навчання для започаткування бізнесу.
Також передбачено спрощення дозвільних процедур, стимулювання інновацій, сприяння виходу продукції на зовнішні ринки, залучення міжнародних фінансових організацій та створення умов для роботи в індустріальних парках.
Законопроєкт запроваджує спеціальний режим підтримки ветеранського підприємництва, що передбачає преференції в державних та муніципальних програмах, отриманні субсидій, грантів, доступі до пільгових кредитів або участі у спеціалізованих тендерах. Органи місцевого самоврядування зобов’язані розробляти регіональні програми підтримки. Закон набуде чинності після підписання Президентом та затвердження Кабміном підзаконних актів.
