Безготівкові оплати використовує більшість українців, – дослідження
У 2022 році 59% українців здійснювали розрахунки за товари та послуги у торговельних точках у безготівковий спосіб, половина з них – за допомогою цифрових карт.
Такі дані дослідження оприлюднила компанія Mastercard.
«8% взагалі уникають магазини, де можливість оплати карткою відсутня», – йдеться у повідомленні.
За даними дослідження, частка сashless-розрахунків торік збільшилася у кількох категоріях. Так, найбільш помітно частота безготівкових оплат зросла у категорії комунальні послуги (75% опитаних здійснювали оплати у безготівковій формі завжди або найчастіше), ліки (61%), квитки на потяг, міжміські автобуси та літаки (47%), одяг та взуття (46%), а також проїзд у міському громадському транспорті (26%).
Водночас вже 51% українців здійснювали розрахунки протягом останнього року за допомогою смартфона чи інших гаджетів з NFC (технологія бездротової передачі даних між пристроями на малій відстані – ред.), що на 11% більше, ніж у 2021 році. Третина ж українців готова повністю відмовитися від пластикових платіжних карток на користь цифрових у найближчі два роки.
Як повідомляють дослідники, торік зросла частка безготівкових транзакцій з використанням цифрових гаманців (Apple Pay, Google Pay та ін.) при купівлі товарів онлайн – з 20% у 2021 році до 37%. Натомість кількість людей, які оплачують онлайн-замовлення готівкою при отриманні товару, знизилася. Якщо у 2021 році таких було 39%, то минулого року фізичними грошима розраховувалися вже 28% клієнтів онлайнмагазинів та сервісів.
Продемонстрували у 2022 році українці і все більшу зацікавленість криптовалютою. Так, 13% респондентів вже здійснювали операції з криптовалютою, що вдвічі більше, ніж роком раніше. Ще 17% – планують здійснити криптооперації упродовж цього року.
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних зменшили
Президент підписав ухвалений парламентом у січні закон №2876-IX, що, як стверджують у владі, сприятиме покращенню ситуації з блокуванням податкових накладних.
Зокрема, на період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування за порушення платниками податків ПДВ граничного строку реєстрації ПН/РК встановлюються такі розміри штрафів:
• 2% суми ПДВ – у разі порушення строку до 15 календарних днів;
• 5% – за порушення строку від 16 до 30 днів;
• 10% – від 31 до 60 днів; 15% – від 61 до 365 днів;
• 25% – на 366 і більше календарних днів.
Крім того, згідно із документом, подовжується час роботи електронних сервісів для реєстрації документів із 8:00 до 20:00, а також термін реєстрації – на 3-5 днів.
Водночас із 00:00 до 24:00 продовжується операційний день для реєстрації ПН/РК. У разі якщо у визначені терміни платникові не надходить квитанція з рішенням, ПН реєструється автоматично.
Закон також відновлює законодавчу норму про те, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування в умовах воєнного стану (зокрема, ставку цього податку у розмірі 2% доходу), не можуть бути суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей, парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).
Парламент удвічі скоротив тривалість перевірки відшкодування ПДВ
Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачено скорочення строків перевірок відшкодування ПДВ з 60 до 30 днів та звільнення від оподаткування наданих державою безкоштовно LED-ламп.
Відповідні норми містить ухвалений законопроєкт (реєстр. №6085) про внесення змін до Податкового кодексу щодо електронної ідентифікації та е-довірчих послуг.
Крім цього, як запеваняють у владі, ухвалений документ удосконалює державне регулювання у сферах електронної ідентифікації та е-довірчих послуг під час подання документів до податкових органів.
Доступ до реєстру платників ПДВ повернули
“Державна податкова служба України інформує про відновлення функціонування пошукового сервісу “Реєстр платників ПДВ”, – повідомляє пресслужба ДПС.
Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за кодом ЄДРПОУ або ІПН за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).
Нагадаємо, після набрання чинності оновленим Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування підприємці почали масово скаржитися на безпідставне блокування податківцями реєстрації ПДВ-документації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Накладні блокували при виявленні лише одного з критеріїв ризиковості, а не трьох, як раніше. Що фактично зупиняло розрахунки між контрагентами та унеможливлювало відшкодування ПДВ.
Програму виплат компенсації роботодавцям розширили
Кабмін розширив програму виплат компенсації роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних.
«Ми посилюємо ефективність інструментів для покращення ситуації на ринку праці за рахунок розширення програм виплат компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних, яким буває складно знайти роботу. Зокрема, це молодь, яка шукає перше робоче місце, ветерани, люди передпенсійного віку. Розраховуємо збільшити рівень зайнятості українців завдяки економічному стимулюванню роботодавців. На цю програму уряд передбачив цього року 400 млн грн”, – зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Згідно з рішенням уряду, передбачено надання роботодавцям кількох варіантів компенсацій. Усі деталі містить повідомлення на сайті Мінекономіки.
Понад 50% аграрного експорту України поїхало у ЄС
Протягом 2022 року Україна експортувала до Європейського Союзу агропродовольчої продукції на 13,1 млрд. дол., що становить 56% усього аграрного експорту (23,4 млрд. дол.)
Про це повідомляє Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ).
Особливо відчутні зміни географічної структури експорту торік стосувалися молочної продукції. У 2022 році продаж молокопродуктів до Євросоюзу становив 102 млн. дол. Зокрема, сухе і згущене молоко купували Польща, Ізраїль, Нідерланди (частка від загального експорту склала 38%), масло і молочні пасти – Польща, Молдова, Азербайджан (69%), сири – Казахстан, Польща, Молдова (85%).
Основними покупцями м’яса птиці українського виробництва торік стали Нідерланди (252 млн. дол.), Саудівська Аравія (220 млн. дол.) та Словаччина (65 млн. дол.), спільна частка яких в експорті цієї товарної позиції становила 63%. Яйця постачали переважно на ринки Сінгапуру, Латвії і Нідерландів, на які припало 69% від загального обсягу продажів.
Мед у 2022 році традиційно реалізовувався переважно на ринки Євросоюзу, а саме: Німеччини (38 млн. дол.), Польщі (24 млн. дол.), Франції (11 млн. дол.), які здійснили 54% його закупок у грошовому вимірі.
До найбільших покупців української продукції садівництва торік увійшли Польща (108 млн. дол.), Німеччина (29 млн. дол.), Франція (20 млн. дол.), Італія (19 млн. дол.), Нідерланди (16 млн. дол.), Австрія (14 млн. дол.), Чехія (11 млн. дол.) та Азербайджан (10 млн. дол.). В експорті заморожених ягід і фруктів основними стали поставки до Польщі, Німеччини та Італії (в підсумку 71%).
«Промисловий безвіз»: угоду з ЄС планують підписати в 2023-му
Україна до кінця 2023 року планує підписати угоду про Доступ українських товарів на ринок ЄС (АСАА), повідомляє Мінекономіки.
«Всі запроваджені Євросоюзом кроки щодо лібералізації торгівлі з Україною дозволили орієнтувати більшу частину торгівлі на ринок ЄС. За результатами 2022 році 55% взаємного товарообігу припав саме на європейські країни. Ми й надалі працюватимемо над тим, щоб ЄС продовжив дію регламентів, які дозволяють Україні торгувати без квот і тарифів. Враховуючи умови, в яких працює український бізнес це було б дуже суттєвою підтримкою України на економічному фронті», – відзначила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вона зауважила, що до кінця 2023 року Україна планує підписати угоду АСАА. Це означає, що все промислове виробництво працюватиме за правилами ЄС, а відтак європейському бізнесу буде вигідно розташовувати виробництво для ринку ЄС на території України.
У контексті питання щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, Свириденко зауважила, що підписання АСАА – це проміжний етап між Угодою про вільну торгівлю та повним членством в ЄС. Йдеться, перш за все, про однакові права України з іншими державами-членами ЄС в усіх сферах – рух товарів (угода АСАА), телекомунікації, енергетика, митниця, безпечність харчових продуктів тощо.
#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C
