7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #13 – BJET
тест-драйв

Реєстрація

    Ім’я *

    Прізвище *

    Email *

    Назва компанії *

    Номер телефону *

    Оберіть готове рішення *

    Дякуємо Вам за реєстрацію!

    Протягом кількох хвилин Вам прийде лист-підтвердження на пошту. У випадку запитань напишіть нам на info@bjetpro.com.

    Завершити

    Назад

    7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #13

    Важливі події бізнесу, економіки та технологій – за дві хвилини

    7 бізнес-новин. Дайджест від BJet, #13

    Бізнес назвав основні «болі» на цей момент

    У Києві презентували дослідження «Стан та потреби бізнесу в умовах війни», для якого опитали 535 респондентів, що представляють всі українські регіони та різні індустрії».

    Деталі отриманих результатів озвучив на презентації голова ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, очільник Advanter Group Aндрій Длігач.

    Серед основних проблем розвитку 50,5% опитаних бізнесменів назвали відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів (у листопаді 2022 року на це вказували 39,5%). Від непрогнозованості розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку потерпають 48,4% опитаних (у листопаді було 44,2%), на відсутність достатнього капіталу вказують 40,4% (проти листопадових 42,1%).

    Ключовою проблемою у відносинах із владою бізнес назвав блокування податкових накладних (42,2%), затримку з логістикою на кордоні, черги на митних пунктах (21,1%) і відмови у доступі до державної грантової програми допомоги бізнесу, програми “Доступні кредити 5-7-9%” (13,9%).

    Вплинула на роботу бізнесу в січні й ситуація з відключенням електрики. 7,8% заявили, що фактично зупинили свою діяльність через проблему з енергопостачанням, 12,8% – втратили до 80% обороту, 16,7% – до 50% обороту, 28,3% – до 20-30% обороту, 19,2% – до 10% обороту. Водночас лише 15,1% підприємців повідомили, що ситуація з електроенергією практично не вплинула на їхню роботу.

    Незалежна асоціація банків не прогнозує значних валютних коливань

    В осяжній перспективі офіційний курс збережеться на рівні 36,6, а ринковий коливатиметься в межах 39-41 гривень за долар.

    Такий прогноз зробила голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

    “Національний банк дотримується політики фіксованого обмінного курсу та повністю закриває дефіцит на ринку валютними інтервенціями. Їх обсяг – у середньому $3 млрд на місяць. Водночас регулярні надходження міжнародної допомоги перевищують відповідні потреби. Наочним підтвердженням цьому є те, що наші золотовалютні резерви в січні сягнули майже $30 млрд (в еквіваленті). Тобто, їх рівень навіть вищий, ніж до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну”, – пояснила Коробкова.

    Тому жодних підстав для суттєвої зміни валютного курсу голова ради НАБУ не бачить.

    Кредити – переважно під 24-26% річних, тому непопулярні

    Ставки за банківськими кредитами для малого й середнього бізнесу – 24–26%, тому більшість підприємців віддають перевагу пільговим державним програмам.

    Про це на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ сказала голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

    За її словами, з початком війни, в умовах невизначеності, попит на кредити суттєво знизився, а в деяких сегментах бізнесу впав до нуля. Відповідно, скоротилися й кредитні пропозиції від банків.

    “Першими вийшли з кредитної коми агровиробники, котрі гостро потребували ресурсу для весняно-польових робіт. І тут підставила плече держава, трансформувавши програму “Доступні кредити 5-7-9%”. Завдяки цьому відбулася посівна і селяни зібрали врожай, завершивши минулий рік не так погано, як це прогнозувалося у перші місяці російської агресії. У другому півріччі почалося обережне банківське кредитування — переважно у межах короткострокових гривневих програм”, – розповіла Коробкова.

    Окрім державних програм, є й декілька інших проєктів з вигідними для бізнесу умовами. Поміж них голова ради НАБУ згадала спільну програму Кредобанку і ЄБРР з розподілом кредитних ризиків, позику за якою може отримати навіть бізнес, що працює на прифронтових територіях. А також програму грантової підтримки малого й середнього підприємництва від державного Ощадбанку, яка фінансується за рахунок уряду ФРН і втілюється Німецькою федеральною компанією (GIZ). Сума доступних кредитів – до 240 тисяч євро (без ПДВ). Скористатися програмою може будь-яка компанія, що зареєстрована в Україні.

    Закон про колективні угоди та договори – усе, як ЄС прописав

    Верховна Рада прийняла в цілому 23 лютого євроінтеграційний закон “Про колективні угоди та договори”, який спрямований на осучаснення регулювання у сфері трудових відносин.

    Як зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, документ спрямований на розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів. Це дозволить залучити до соціального діалогу і новостворені профспілки.

    На галузевому рівні в колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають галузеві угоди обмеженої дії. На рівні підприємства, установи чи організації – право на укладення матимуть всі працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи.

    Закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня, та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня.

    Крім того, передбачено можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів – за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі), а також можливість приєднатись до сторін угод і договорів нових суб’єктів.

    ЄС і Британія продовжать скасування мит для українських виробників

    Єврокомісія схвалила офіційну пропозицію продовжити дію автономних торговельних заходів для України ще на один рік.

    Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

    «Це перший офіційний крок до продовження безмитного режиму. Надалі це питання розглядатиме Рада ЄС», – наголосила українська міністерка.

    Свириденко нагадала, що завдяки повному скасуванню тарифів український бізнес зміг збільшити експорт до Євросоюзу під час війни. Зокрема, 2022 року експорт до ЄС становив 27,9 млрд. доларів.

    Водночас Уряд Великої Британії офіційно заявив про намір продовжити дію угоди, яка передбачає скасування ввізних мит і тарифних квот в двосторонній торгівлі. «Ця заява – один з кроків з формалізації нашої грудневої політичної домовленості з Державним секретарем з питань бізнесу і міжнародної торгівлі Кемі Баденох. Цю та інші домовленості ми формалізуємо під час засідання торгового комітету у березні 2023 року, – повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України.

    Євросоюз оголосив конкурси проєктів для українських бізнесів

    Європейська Комісія оголосила два конкурсні проєкти загальною вартістю 7,5 мільйона євро, головною метою яких є надання представникам українського малого та середнього бізнесу нових можливостей у доступі до Єдиного ринку ЄС та набуття досвіду підприємницької діяльності в європейських країнах.

    Про це у Брюсселі під час брифінгу для преси повідомила речниця Європейської Комісії з питань Єдиного ринку, оборонної промисловості та космосу Соня Господінова.

    «Перший конкурс під назвою «Бізнес-міст» надасть фінансову підтримку для українських малих та середніх підприємств, які потерпіли від війни, шляхом надання ваучерів на доступ до послуг та їх участі у торговельних презентаціях в ЄС. Друга програма – Erasmus для молодих підприємців – надасть можливість 450 українським підприємцям отримати досвід ведення бізнесу в інших європейських країнах», – сказала речниця Єврокомісії.

    Обидва конкурси відкриті для учасників починаючи з 28 лютого 2023 року, українські підприємці та представники бізнесу зможуть подати відповідні заявки протягом IV кварталу поточного року.

    Бізнесу підготуватися: вже є понад ₴150 млрд. на відновлення житла й інфраструктури

    Для відновлення житла і критичної інфраструктури наразі є понад ₴150 мільярдів.

    Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

    “Під час саміту Україна – ЄС голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла €1 мільярд (понад ₴39 мільярдів – ред.) на програму швидкої відбудови. Якщо підсумувати, то наразі в нас є понад ₴150 мільярдів. Це сума, яку український ринок може освоїти для відновлення житла та критичної інфраструктури”, – сказав Шмигаль.

    Прем’єр міністр повідомив, що в межах програми швидкого відновлення уряд ставить наступні пріоритети: відновлення енергогенерації та енергомереж – $5,8 мільярдів; розмінування територій, бо без цього неможливо розпочати програму відновлення – $0,4 мільярда; відбудова пошкодженого житла – $3,2 мільярда; відбудова критичної інфраструктури – $5,7 мільярда; економічне відновлення – це програми для малого та середнього бізнесу (в тому числі «єРобота» та кредитна програма «5/7/9%») – $3,8 мільярда.

    #бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C