7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #15 – BJET
тест-драйв

Реєстрація

    Ім’я *

    Прізвище *

    Email *

    Назва компанії *

    Номер телефону *

    Оберіть готове рішення *


    Політики конфіденційності

    Дякуємо Вам за реєстрацію!

    Протягом кількох хвилин Вам прийде лист-підтвердження на пошту. У випадку запитань напишіть нам на info@bjetpro.com.

    Завершити

    Назад

    7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #15

    Важливі події бізнесу, економіки та технологій – за три хвилини

    7 бізнес-новин. Дайджест від BJet, #15

    Довоєнні податки й перевірки повернуться 1 липня

    В Україні планують із липня 2023 року повернути податки, які були до повномасштабної війни. Про це повідомив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    В ефірі телемарафону “Єдині новини” він пояснив, що в середньому на місяць держава збирає близько 80 млрд. грн., а на війну витрачає близько 130 млрд. грн. Тобто решта коштів надходить за рахунок запозичень, облігацій. Гетманцев наголосив, що міжнародні партнери не надають коштів на фінансування сектору безпеки та оборони.

    Що ж до конкретних рішень, які будуть втілені з липня 2023 року, то це скасування пільгового режиму у 2%, який було запроваджено навесні минулого року, відновлення документальних перевірок та відновлення відповідальності за невиконання податкових обов’язків.

    “Ми вважаємо, що він (2% податку з обороту – ред.) відіграв свою роль і погоджуємося з МВФ, що його наразі треба відміняти з 1 липня. Крім того, це відновлення документальних перевірок та відновлення відповідальності за невиконання податкових обов’язків на тих територіях, де не ведуться воєнні дії. Цим податкова система і приводиться до тих правил, які існували в мирний час, до початку активної фази війни”, – сказав Гетманцев.

    Бізнес-омбудсмен розповів, на кого скаржаться

    Підприємці найбільше скаржаться до Ради бізнес-омбудсмена на працівників Служби безпеки України і Національної поліції. Про це повідомив бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

    “Бюро економічної безпеки на повну потужність не запрацювало і тому є найменшою причиною скарг. У лідерах в нас Нацполіція і СБУ”, – сказав він, відповідаючи на запитання, на які саме правоохоронні органи надходить найбільше нарікань від підприємців.

    За словами Ващука, найчастіше звернення підприємців стосуються неповернення вилученого майна, відмов правоохоронців розслідувати злочини за заявами потерпілого бізнесу, а також процесуальних зловживань і тиску на фірми.

    Він також повідомив, що з економічних кримінальних проваджень, з якими підприємці зверталися до Ради бізнес-омбудсмена, лише 3% дійшли до суду.

    “Поки що залишається цей загальний феномен, коли в Україні формою покарання є не стільки вирок суду, як порушення кримінального провадження. Враз падає імідж і це з’їдає велику частину зусиль фірми”, – говорить Ващук.

    Норвезька допомога для релокованих підприємств

    Насьогодні у безпечніші регіони, за підтримки держави, релоковано 800 підприємств. 80% із них вже працюють на новому місці. Мінекономіки України підписало Меморандум про взаєморозуміння з Норвезькою радою у справах біженців щодо надання фінансової допомоги релокованим підприємствам.

    Меморандум передбачає, що Мінекономіки надасть Норвезькій раді у справах біженців (NRC) інформацію про релоковані суб’єкти господарювання. Після цього NRC самостійно відбере підприємства для надання фінансової та інших видів допомоги. Серед першочергових критеріїв відбору – підприємство переміщено до Львівської або Тернопільської областей, має чіткі бізнес-ідеї та потенціал для створення робочих місць, особливо серед молоді, жінок та осіб з інвалідністю.

    У межах цього Меморандуму NRC планує надавати пряму допомогу мікро-, малим та середнім підприємствам впродовж 12 місяців.

    Нагадаємо, підприємство, яке бажає релокуватися з небезпечних регіонів, може отримати і стандартний спецпакет державної підтримки: підбір місця розташування для потужностей підприємства; допомога з перевезенням на нову локацію; сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників; підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту. Завдяки програмі релокації вже вдалося зберегти понад 35 тисяч робочих місць.

    Американське фінансування – подавайте інвестпроєкти!

    Інвестиційна платформа Advantage Ukraine підготувала та скерувала перші п’ять інвестиційних проєктів на розгляд Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) щодо фінансування та страхування воєнних ризиків.

    “Зокрема, це проєкти українських інвесторів у секторах будівництва, виробництва, e-commerce та житлової нерухомості – загальною сумою 430 млн. дол. Кожен з них буде оцінюватися окремо. Також проєкт кредитування іноземного інвестора з виробництва будівельних матеріалів на декілька мільйонів”, – сказав заступник міністра економіки України Олександр Грибан.

    За його словами, окремо є кілька проєктів на ранній стадії опрацювання, які Advantage Ukraine сподівається незабаром передати DFC. Зокрема, це проєкти в секторах логістики, глибокої агропереробки, енергетики, тваринництва та виробництва будівельних матеріалів.

    У Мінекономіки нагадують, що Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) оголосила про готовність мобілізувати понад 1 млрд. дол. приватного капіталу для підтримки економіки України. Мінекономіки та DFC взаємодіють щодо підготовки та формування списку інвестпроєктів за допомогою Advantage Ukraine.

    Закон про імплементацію стандарту звітності CRS

    Депутати ухвалили у другому читанні законопроєкт №8131 щодо впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Стандарт CRS). Закон передбачає щорічний міжнародний автоматичний обмін даних про фінансові рахунки.

    Основні зміни до Податкового кодексу, запропоновані документом, включають пряму вимогу для фінансових агентів застосовувати правила стандарту звітності CRS під час здійснення належної комплексної перевірки (due diligence) фінансових рахунків та подавати до ДПС інформацію про фінансові рахунки резидентів інших юрисдикцій, що є учасниками Багатосторонньої угоди CRS.

    Також внесено зміни стосовно функцій та повноважень органів, що контролюватимуть виконання нових правил фінансовими агентами та власниками рахунків; вимоги до зберігання документів. Крім того, контролюючі органи отримали право на збір інформації та документів для виконання ними міжнародних зобов’язань з обміну інформацією для податкових цілей.

    CRS був розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (OECР).

    Про кого аудитори й банки доповідатимуть державі

    НБУ затвердив порядок надання аудиторами інформації про виявлені факти порушень надавачами фінансових послуг, що становлять суспільний інтерес.

    “Аудитори надаватимуть інформацію про (…) всі банки, всі страхові компанії, а також про небанківські фінансові установи та юридичні особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що є емітентами цінних паперів та/або належать до великих підприємств”, – йдеться в повідомленні.

    Зокрема, постановою визначено порядок повідомлення субʼєктом аудиторської діяльності Національному банку про встановлені факти порушення законодавства, включаючи недотримання пруденційних вимог та нормативів; суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості надавача фінансових послуг продовжувати діяльність на безперервній основі; наявності модифікованої думки аудитора тощо.

    Іншою постановою НБУ зобов’язав банки розкривати інформацію про зв’язки клієнтів та їх контрагентів із росією. Відповідною постановою регулятора визначено категорії клієнтів, стосовно яких банк зобов’язаний виявляти та документувати таку інформацію, та обсяг відповідної інформації за кожною категорією. У НБУ наголошують, що мають право звернутися до банку з окремим запитом для отримання відомостей про виявлені банком зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою-агресором.

    Нацбанк: інфляція знижуватиметься

    Інфляція в Україні й надалі знижуватиметься, зокрема й завдяки заходам Національного банку. Про це на пресбрифінгу щодо рішень правління НБУ з монетарної політики повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний.

    Він нагадав, що інфляція в Україні сповільнюється другий місяць поспіль. У лютому вона становила 24,9% у річному вимірі.

    “Сповільненню інфляції сприяли збільшення пропозиції продовольства та пального, швидке відновлення енергетичної системи після атак росії, слабший споживчий попит. Зростання споживчих цін також стримується за рахунок фіксації офіційного курсу гривні і тарифів на житлово-комунальні послуги. Позитивний вплив мало й повне припинення емісійного фінансування бюджету з початку року”, – пояснив Пишний.

    У Нацбанку вважають, що подальше зростання привабливості строкових депозитів у гривні та зниження тиску на готівковому валютному ринку спонукатимуть вкладників нарощувати заощадження в національній валюті. За словами Пишного, “це посилить стійкість валютного ринку, захистить міжнародні резерви, а також підтримає подальше покращення курсових та інфляційних очікувань. Зменшенню інфляційного тиску також сприятиме зниження світової інфляції і ефект високої бази порівняння. Відносно стриманий споживчий попит обмежить зростання цін”.

    Водночас вагомими ризиками для інфляційної динаміки залишаються тривалість та інтенсивність бойових дій і подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури.

    #бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C