РЕКОРДНА КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА МІСЯЦЬ
У червні українці зареєстрували найбільшу за останні три роки кількість нових підприємств – майже 31,5 тис.
«Найбільше нових ФОПів було створено у червні — більш ніж 31 тисяча. Це найбільший показник не лише за період повномасштабного вторгнення, а й за останні три роки», – повідомляє Опендатабот.
Загалом за перше півріччя 2023 року, за даними сервісу, українці відкрили трохи менше 134 тис. нових справ, що складає майже 70% від кількості відкритих ФОПів за весь 2022 рік. Найбільш затребувані сфери, у яких відкриваються нові бізнеси, не змінюються. Як і торік, у 2023 році перше місце посіла роздрібна торгівля — нею офіційно почали займатися 38 405 українців (28,7%).
Другим за популярністю залишається КВЕД «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність». Цьогоріч у цій сфері власну справу розпочали вже 11 882 підприємців (8,9%).
Наданням інших індивідуальних послуг вирішили зайнятися ще понад 8 745 ФОПів (6,5%). Серед регіонів лідером за кількістю новостворених ФОПів у першому півріччі став Київ — трохи більше 19 тис. Друге і третє місце посіли Дніпропетровська та Львівська області — майже 12 тис. та понад 10 тис. ФОПів відповідно.
ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ГЕНЕРУЮТЬ ЛИШЕ 6–7 МЛН. ІЗ МАЙЖЕ 28 МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ
Важливі дані оприлюднили експерти Українського інституту майбутнього (UIF) під час презентації Прогнозу економіки України на 2023-2024 роки.
«За нашими підрахунками, наразі в Україні є близько 28,5 млн людей. Але важлива не загальна цифра, а структура. Серед усіх цих 28,5 мільйонів у нас 16,8 мільйона це економічно неактивне населення – пенсіонери, діти. Економічно активними є десь 11,7 мільйона, але працюють реально з них тільки орієнтовно 9-9,3 мільйона.
Якщо від цієї цифри відняти ще бюджетників, то залишається 6-7 мільйонів людей, які, по суті, є тією «упряжкою», яка везе на собі всю економіку», – розповіла експертка економічних програм UIF Яна Лаврик.
Вона підкреслила, що ситуація надалі може погіршуватися. Якщо населення продовжить і далі емігрувати, не буде кому створювати ВВП в Україні, сплачувати податки, а відтак – країна неспроможна буде не лише обслуговувати бюджет, а й виконувати соціальні зобов’язання. «Дефіцит трудових ресурсів призведе до підвищення податків, бо це природньо: якщо на одну працюючу людину припадатиме дві непрацюючих, щоб їх забезпечити, доведеться посилювати податкове навантаження. Відтак, звідси матимемо фіскалізацію економіки», – підкреслила дослідниця. Тому, на її переконання, міграційна політика України, а саме питання повернення українців з-за кордону та залучення нових мігрантів, має стати для уряду пріоритетом номер один.
РАДА РОЗБЛОКУВАЛА ЗАКОН ПРО ПОВЕРНЕННЯ ДОВОЄННИХ ПОДАТКІВ
Верховна Рада відхилила блокуючі постанови до законопроєкту №8401, який повертає із 1 серпня довоєнну систему оподаткування. Після підписання спікером документ буде передано на підпис Президенту.
13 липня парламент розглянув три постанови про скасування рішення Верховної Ради про прийняття в другому читанні та в цілому проєкту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстр. №8401). Блокуючі постанови було підтримано, відповідно, лише 53, 46, та 34 народними депутатами. Як наслідок, голова парламенту отримав право підписати закон та передати його на підпис Президенту. Із 1 серпня закон вступить у силу.
УРЯД ВДОСКОНАЛИВ ТОРГИ У PROZORRO MARKET
Кабмін вніс зміни у специфіку роботи Prozorro Market, відтепер єдиним інструментом для проведення в ньому закупівель стане запит пропозицій. За оцінками уряду, в середньому така закупівля триватиме до 10 днів.
Відповідне рішення було затверджено урядом 4 липня 2023 року. Раніше при закупівлях до 100 тисяч гривень можна було робити прямі замовлення в каталозі.
По-суті, процес закупівель був схожий на здійснення покупок у звичайному інтернет-магазині. Утім, дослідження та опитування користувачів показали, що вказані ціни не завжди відповідали наявності тих чи інших товарів у постачальників. Тому саме запит дозволяє отримувати більш актуальні пропозиції від бізнесу та кращі ціни. Тож відтепер замовники, які вирішили купити необхідний товар у Prozorro Market, незалежно від суми закупівлі, мають оголосити запит та вказати у ньому всі характеристики замовлення. І тоді постачальники будуть чітко знати всі деталі стосовно умов постачання та нададуть актуальну ціну під конкретні умови замовника.
Ще одна важлива зміна полягає в тому, що в замовленнях до 500 тис. грн замовники зможуть більш чітко вказати, який саме товар їм потрібен. Йдеться про те, що замовник зможе визначати інформацію про потрібні йому характеристики товару, а також вказувати конкретні торговельні марки виробників продукції, які він бажає отримати. Якщо ж вартість товару складає понад 500 тисяч гривень, то в такому випадку запит пропозиції має містити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення відповідно до профілю каталогу.
Також з’являється умова, що в такому випадку має бути щонайменше дві пропозиції від постачальників. Для зменшення маніпуляцій з боку постачальників вводиться вимога надавати обов’язковий проєкт договору у запиті пропозиції. Також замовнику надається право відхилити пропозицію переможця, якщо він відмовляється підписувати договір, та перейти до розгляду наступної.
ПРОЦЕДУРУ БАНКРУТСТВА СПРОСТИЛИ НА ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Верховна Рада 14 липня ухвалила в цілому законопроєкт, яким запроваджується спрощена процедура банкрутства для суб’єктів господарювання на час дії воєнного стану.
Згідно із пояснювальною запискою до документа, його метою є спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію Росії, до судових процедур банкрутств і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та повоєнного стану.
Крім того, з ухваленням законопроєкту арбітражні керівники зможуть здійснювати свої повноваження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) без додаткового звернення до господарського суду, що зменшить строки розгляду справ та витрати, пов’язаних з їх розглядом.
МОЖЛИВОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК РОЗШИРИЛИ
Верховна Рада ухвалила закон “Про кредитні спілки” (№5125). Документ розширює перелік послуг, які надаються спілками, удосконалює систему управління спілками, встановлює вимоги до структури капіталу.
Законом кредитним спілкам дозволяється надавати такі фінансові послуги, як обмін валют та окремі види платіжних послуг. Документом підвищується рівень капіталізації та стресостійкості кредитних спілок для зміцнення надійності сектору та довіри до нього споживачів.
Запроваджується ризик-орієнтований підхід до нагляду, впроваджується система завчасного попередження ризиків для швидкого реагування на можливі проблеми в діяльності кредитної спілки. За законом, кандидатів на посади керівників кредитної спілки має погоджувати Нацбанк.
БІЗНЕС ОПТИМІСТИЧНО ОЦІНЮЄ ПЕРСПЕКТИВИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ – НБУ
Вперше з початку повномасштабної війни бізнес очікує зростання ділової активності в наступні 12 місяців.
“На тлі відновлення енергосистеми, поступового пожвавлення внутрішнього попиту та зміцнення курсу гривні респонденти очікують зростання обсягів виробництва товарів та послуг, а також позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств”, – йдеться в повідомленні НБУ. Водночас поліпшилися інфляційні та курсові очікування.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 104,5% порівняно з 91,2% в I кварталі 2023 року (далі – I квартал). Поліпшення оцінок відбулося в підприємств усіх видів економічної діяльності (далі – ВЕД), а також за всіма складовими індексу.
Бізнес в наступні 12 місяців прогнозує стрімке зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні: баланс відповідей становив 17,3% порівняно з “мінус” 16,7% у І кварталі. Зростання очікують підприємства всіх напрямів і видів економічної діяльності, розмірів за кількістю працівників та більшості областей.
Тривало поліпшення інфляційних очікувань: у ІI кварталі 2023 року очікувана річна інфляція становила 15,7% порівняно з 20,7% у попередньому кварталі. 46,6% опитаних підприємств уважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 15,3%. На думку 88,4% респондентів, найвагомішим проінфляційним чинником залишаються воєнні дії.
Попри пом’якшення четвертий квартал поспіль оцінок респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, загальна оцінка залишається негативною: баланс відповідей становив “мінус” 11,1% порівняно з “мінус” 16,9% у І кварталі.
Водночас вперше за п’ять кварталів позитивними є очікування респондентів щодо змін фінансово-економічного стану підприємств: баланс відповідей – 9,6% (у І кварталі – “мінус” 2,5%).
Поліпшення очікують підприємства всіх напрямів діяльності та розміру за кількістю працівників, переважної більшості областей та видів діяльності. Респонденти суттєво послабили свої прогнози щодо скорочення кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – “мінус” 3,8% (у І кварталі – “мінус” 16,4%). Дослідження НБУ містить ще чимало цікавої інформації, з якою можна ознайомитися за посиланням.
#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C
