7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #27 – BJET
Sale Banner Mobile Sale Banner
тест-драйв

    
   
   
   

    Назад

    7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #27

    Важливі події бізнесу, економіки та технологій – за три хвилини

    7 бізнес-новин. Дайджест від BJet, 27

    Кількість встановлених касових апаратів суттєво зросла

    Наприкінці вересня – на початку жовтня суттєво збільшилася кількість встановлених підприємцями касових апаратів.

    Про це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив у коментарі Укрінформу.

    “Ще немає перших результатів (перевірок порядку проведення розрахункових операцій, які стартували з 1 жовтня – ред.), але ми побачили наприкінці вересня – на початку жовтня істотне збільшення кількості РРО – приблизно більше ніж на 50 тисяч збільшилася кількість”, – сказав Гетманцев.

    Нагадаємо, 30 липня Верховна Рада ухвалила закон №8401, який повертає систему оподаткування у довоєнний стан. Документом передбачено, зокрема, відновлення з 1 жовтня 2023 року відповідальності за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

    Більшість роботодавців збільшуватимуть кількість вакансій

    У 2023 році 51% компаній продовжували винаймати працівників, а намір збільшити чисельність персоналу у наступному році виявили 65% бізнесів.

    Такі дані проведеного дослідження ринку праці оприлюднила Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА).

    Так, 51% респондентів повідомили про збільшення функціоналу та найм нових працівників упродовж 2023 року. Про скорочення персоналу протягом року повідомили лише 8% опитаних.

    Водночас 76% респондентів повідомили про підвищення рівня заробітної плати персоналу, тоді як тільки 1,5% поінформували про зменшення зарплат в компаніях.

    Серед тих бізнесів, що підтримували працівників шляхом підвищення виплат, 47% компаній мали збільшення заробітної плати на 10-15%, 26% – на 15-20%, 8% – на понад 20%, ще 8% – менше ніж на 10%.

    У планах на 2024 рік більшість підприємств (65%) мають намір відкривати вакансії і водночас понад 80% опитаних бізнесів не планують скорочувати чисельність персоналу.

    Крім того, 93% учасників дослідження підтвердили, що в їхніх компаніях у 2024 році заплановано підвищення рівня заробітної плати. Майже третина (29%) очікує зростання виплат на 10-15%, 12% – на 5-10%. У кожній десятій компанії заплановано підвищення зарплат на 15-20%. І лише 2% респондентів написали, що у компанії заплановано збільшення рівня зарплати на понад 20%.

    Серед опитаних підприємств 55% зауважили, що вже відчувають брак спеціалістів. 33% зазначили, що відчувають це частково, і ще 12% поки не відчувають недостачі.

    Як повідомлялося, у вересні українські роботодавці запропонували ринку праці майже 106 тис. вакансій, що стало найбільшою пропозицією з початку повномасштабного вторгнення Росії.

    У ІІІ кварталі бізнес зберіг оцінки перспектив, які давав кварталом раніше

    Бізнес, попри повномасштабну війну, другий квартал поспіль очікує зростання ділової активності в наступні 12 місяців.

    Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НБУ за результатами опитування керівників компаній у ІІІ кварталі 2023 року.

    “На тлі стабільного функціонування енергосистеми респонденти продовжили прогнозувати зростання обсягів виробництва товарів та послуг, а також були позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств. Одночасно тривало поліпшення інфляційних та курсових очікувань”, – йдеться в повідомленні.

    Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) не змінився порівняно з ІІ кварталом 2023 року і становив 104,5%. Серед чинників оптимізму посилення позитивних очікувань щодо інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва та пом’якшення негативних оцінок щодо інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт. Водночас посилилися негативні оцінки щодо кількості працівників.

    МВФ – Україні: “Зосередьтеся на посиленні спроможностей збирати доходи”

    Міжнародний валютний фонд радить українській владі зосередитись на посиленні спроможностей збирати доходи як податкові, так і митні.

    Про це заявив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей в інтерв’ю “НВ”.

    “До кінця цього року влада планує запустити так звану Національну стратегію доходів. Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування. На це треба зважати, бо, зокрема, після закінчення війни зростатимуть потреби на фінансування соціальних видатків. Тому владі треба зосередитись на посилення спроможностей збирати доходи — як податкові, так і митні”, – йдеться в повідомленні.

    Міжнародний валютний фонд очікує, що ВВП України демонструватиме динаміку зростання впродовж найближчих місяців та перевершить прогнози з огляду на зусилля з макроекономічної стабілізації й відновлення економічної діяльності.

    Про це заявив директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер під час конференції на річних зборах фонду і Світового банку, передає кореспондент Укрінформу.

    «Ми очікували, що цього року зростання становитиме від 1% до 3%», – зауважив представник МВФ, відповідаючи на запитання щодо перспектив для України. Він повторив оцінку, озвучену напередодні главою МВФ, що «зростання в Україні було вищим, ніж очікувалося», та підкреслив, що в наступні місяці триватимуть зусилля, щоби покращити цей прогноз.

    Каммер також зазначив, що поточна динаміка в Україні характеризується макроекономічною стабілізацією, зниженням рівня інфляції з 26% минулого року до менше ніж 8% цього року, а також міцними запасами резервів та відновленням економічної діяльності.

    Законопроєкт про відновлення податкових перевірок пройшов перше читання

    Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок”.

    Про це народний депутат із парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

    За відповідний законопроєкт проголосувало 237 народних депутатів.

    “Згідно з текстом розширюється перелік проведення документальних планових податкових перевірок з 1 листопад. Але дата скоріш за все буде ще змінена”, – йдеться в повідомленні.

    Зі слів Железняка, текст довго обговорювали з партнерами і вийшли на такий компроміс. До проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники, які за 2021 рік: мали у 2 рази більшу дебіторську заборгованість ніж кредиторську, мали рівень сплати ПнП (податок на прибуток підприємств – ред.) менший ніж 50% по галузі, і ПДВ менший ніж 50% по галузі. Також, якщо річний дохід становить понад 10 млн грн. При тому загальна сума витрат становить понад 75% суми річного доходу.

    Железняк зазначив, що не повертаються перевірки для ФОПів першої та другої групи та для підприємств на окупованих територіях або територіях де йдуть бойові дії.

    Всі перевірки, які були відкриті законопроєктом №8401 з серпня 2023 року (тютюн, паливо, алкоголь, гральний бізнес та фінансові послуги) залишаються у пріоритеті.

    Як повідомлялось, у Міжнародному валютному фонді очікують, що в Україні буде ухвалений новий закон про відновлення податкових перевірок.

    Податкова відстежує торгівлю в соцмережах

    Податківці попередили, що моніторять соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики, які здійснюють продаж товарів та послуг.

    Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби.

    “Державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення. При цьому окремі продавці нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством”, – йдеться в повідомленні.

    Зазначається, що ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. Всі випадки досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

    Крім того, на сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.

    Територіальними органами ДПС лише протягом вересня 2023 року встановлено непоодинокі випадки провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

    Як повідомлялось, у січні – вересні 2023 року надходження до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 883,5 млрд грн.

    Шмигаль розповів, які галузі уряд ставить у пріоритет

    Військово-промисловий комплекс, агросектор, ІТ та енергетика є ключовими секторами, які стануть основою економіки майбутнього.

    На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму виступі на Київському міжнародному економічному форумі, передає Укрінформ із посилання на Урядовий портал.

    «ВПК. Зростаємо в цьому секторі. Маємо велике державне замовлення. На закупівлі Міноборони передбачається 400 млрд грн цього й наступного року. Цьогоріч додатково спрямували 40 млрд грн на закупівлю дронів», — сказав Шмигаль.

    Загалом він акцентував увагу на шістьох секторах, які стануть основою економіки майбутнього: військово-промисловий комплекс, аграрна галузь, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування. Так, за словами Прем’єр-міністра, аграрний сектор, становить основну частку валютних надходжень держави. Він наголосив, що переробка має стати ключовим фактором зростання ВВП в майбутньому.

    «Енергетика. Можемо бути газовим сейфом Європи. Вже сьогодні більше 3 млрд куб. м газу європейські компанії зберігають у наших сховищах. Будемо частиною європейського енергетичного ринку. Робимо наголос спільно з Європою та США на виробництві водню в майбутньому, що створюватиме додаткові можливості», – зауважив Шмигаль.

    Як зазначив Прем’єр-міністр, ІТ — одна зі сфер, яка минулого й цього року показала велике зростання. Будівництво також стане важливим напрямком, адже після закінчення війни Україна відновлюватиме все житло й інфраструктуру.

    «Шоста галузь — наше машинобудування. Будемо стимулювати з бюджету та збільшувати замовлення: не лише для сектору безпеки й оборони, але й для цивільного сектору, для потреб відновлення та функціонування економіки», — підкреслив глава уряду.

    Як повідомлялося, раніше Шмигаль зазначив, що 2023 році Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію Росії.

    #бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C