«Мала приватизація» знову набирає обертів

Аукціони з приватизації державного та комунального майна на Prozorro.Продажі за два місяці принесли бюджетам 372 млн. грн.

Про це повідомляє ДП «Прозорро.Продажі» у Facebook.

«Вже понад два місяці успішно працює мала приватизація за новими правилами в системі Prozorro.Продажі. За цей час відбулося 43 аукціони з приватизації держмайна та 70 аукціонів — комунального майна», – йдеться в повідомленні.

У компанії наголошують, що за їх підсумками дохід становив майже 1,4 млрд грн, а зростання ціни становило 167%, що у майже 2,7 раза вище стартової вартості лотів.

Наразі в системі Prozorro.Продажі доступні 126 приватизаційних аукціонів.

Податкові платежі великого бізнесу зросли – втричі повільніше, ніж у інших

За 10 місяців 2022 року великі платники податків перерахували до загального фонду державного бюджету 188,8 млрд. грн. платежів.

Про це повідомляє Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Це на 10,2 млрд. грн., або на 5,7% більше, ніж за 10 місяців 2021 року, – йдеться в повідомленні.

Загалом частка платежів великого бізнесу за результатами січня – жовтня 2022 року становила майже 29,6% всіх платежів до держбюджету.

Симптоматично, що загалом українські платники податків демонструють втричі вищий темп зростання податкових платежів. За інформацією Державної податкової служби, впродовж січня – жовтня 2022 року платники податків забезпечили 575,7 млрд. грн. надходжень до загального фонду державного бюджету, що на 17,9% більше, ніж за аналогічний період торік.

Відчуження п’яти стратегічних підприємств: це лише початок

Президент Володимир Зеленський у контексті відчуження у власність держави АТ «Мотор Січ», ПрАТ «Запоріжтрансформатор», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта» для забезпечення потреб оборони, заявив, що не виключає інших подібних рішень.

«Це рішення продиктоване військовою необхідністю і було погоджене на Ставці Верховного Головнокомандувача», – сказав Президент під час відеозвернення.

Він зауважив, що деякі з цих підприємств майже не працювали, тепер працюватимуть усі на оборону, зокрема йдеться про ремонт і виробництво техніки, забезпечення сил оборони, роботу на відновлення нашої інфраструктури.

Подія викликала гостру реакцію значної частини економічних експертів.

По-перше, на думку критиків, обраний «простий» шлях примусового відчуження, замість судових рішень, цілком нівелює принцип недоторканності приватної власності, а отже інвестиційну привабливість країни на перспективу.

По-друге, в майбутньому це рішення може бути оскаржене дотеперішніми власниками в судах.

По-третє, деякі з експропрійованих підприємств не зможуть у близькій перспективі відновити виробництво, оскільки потребують великих інвестицій у зруйновану ракетними ударами інфраструктуру. Тому деякі експерти, сприймають рішення про відчуження як подарунок держави їхнім екс-власникам – так вони наразі уникнуть фінансових зобов’язань, пов’язаних з цими підприємствами.

По-четверте, передача підприємств в управління Міноборони під час війни викликає великі сумніви як щодо ефективності майбутнього управління, так і щодо доцільності відволікати оборонне відомство на непрофільні функції (за неофіційною інформацією, під цю подію найближчим часом можлива і зміна міністра оборони).

Уже 770 підприємств релокувалися. Найбільше – на Львівщину

Із регіонів активних бойових дій у безпечніші регіони переїхали 770 підприємств, із них 599 вже поновили роботу.

Про це повідомляє Мінекономіки.

Зазначається, що завдяки цій програмі бізнес може продовжувати працювати та сплачувати податки, а тисячі співробітників підприємств мають роботу. Найбільше підприємств релокувалось до Львівської (30%), Закарпатської (17%) та Чернівецької (11%) областей.

Як повідомлялося, урядова програма релокації підприємств реалізується Міністерством економіки України спільно з обласними держадміністраціями, а також Укрзалізницею та Укрпоштою.

Можна прицінюватися – парламент розблокував приватизацію десятків об’єктів

Верховна Рада ухвалила закон щодо спрощення процедури приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідний законопроєкт (реєстр. №8045) у другому читанні підтримали 250 народних депутатів.

Згідно із законом, держава зможе продати державне/комунальне майно, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу. А покупець, згідно з умовами приватизації, буде зобов’язаний погасити у повному обсязі податковий борг протягом 6 місяців.

Ухвалення закону розблокує процедуру приватизації 41 об’єкта державної форми власності із сукупною стартовою ціною 1 млрд. грн., які при цьому мають більше 300 млн. грн. загального податкового боргу.

Спецмито на ПВХ для віконного профілю наразі скасували

В Україні зупинять дію спеціального митного збору стосовно ПВХ-сировини, з якої виробляють профіль для вікон, на час воєнного стану.

Рішення ухвалене на засіданні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

«Зараз у нас діє мито на користь національного виробника «Карпатнафтохім». Але після початку війни це підприємство не працює. Враховуючи великий попит саме на віконну продукцію, ми пропонуємо, тимчасово, поки триває війна, зупинити дію цього спецмита. Це дозволить наситити ринок віконною продукцією. Якщо національний виробник відновить виробництво, то спеціальне мито буде повернуто», – заявив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка.

За його словами, це має стабілізувати ринок вікон України, на якому нині є великий попит.

Обмінники платитимуть щомісячний авансовий внесок

Верховна Рада запровадила обов’язкову сплату фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну валют.

Згідно з новим законом (реєстр. №7655), для небанківських фінансових установ запроваджується сплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які торгують валютними цінностями у готівковій формі.

Так, за кожен пункт обміну в населеному пункті з населенням менш як 50 тис. осіб потрібно сплатити одну мінімальну зарплату; якщо ж мешканців понад 50 тис., сплатити доведеться три «мінімалки». Зміни набудуть чинності 1 січня 2023 року.

На переконання ініціаторів, закон сприятиме зменшенню тіньової складової небанківського сегмента готівкового валютного ринку. Також можливе зменшення бюджетних витрат на виконання регулятором функцій нагляду за відповідною діяльністю.

Цікаво, що згідно з запевненням віцепрем’єрки Юлії Свириденко, тепер уряд спрямує всі свої зусилля на підтримку саме малого бізнесу.

#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C