Держбюджет-2023: є деталі
Президент Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про Державний бюджет України на 2023 рік. Близько 50% його ресурсу спрямовано на національну безпеку і оборону.
У документі прогноз реального зростання ВВП у 2023 році скориговано до більш консервативних 3,2% (замість попереднього прогнозу в 4,6%). Прогноз інфляції у 2023 році зменшено з 30% до 28% (у вимірі грудень до грудня).
Оптимістичніші очікування на фінпідтримку від міжнародних партнерів дали змогу скоригувати припущення щодо обмінного курсу гривні до долара. На кінець року він становитиме 45,8 грн. за дол. (замість 50 грн. за дол. у попередньому прогнозі).
Доходи державного бюджету на 2023 рік передбачено у сумі 1 330 мільярдів, а видатки майже удвічі більші – 2 640 мільярдів.
Ресурс на національну безпеку і оборону становить близько 50% всього бюджету. Це 1 141 млрд. грн., або 18,2% ВВП.
Громадам повернули джерело наповнення бюджетів
Це сталося з набуттям 19 листопада чинності Закону України № 2698 – у питаннях оренди землі та передачі земельних ділянок Україна повертається до правил, які діяли до 24 лютого.
Тепер відновлюються електронні земельні аукціони, припиняється автоматичне поновлення договорів, які скінчилися після запровадження воєнного стану. Також за законом громадяни та юридичні особи, які набули права постійного користування землею, отримали можливість викупити такі ділянки на виплату. Закон дозволяє реєструвати ділянки в кадастрі, а це забезпечить право оренди фермерів, сприятиме запобіганню рейдерським захопленням.
“Земельні аукціони, які запрацювали, допоможуть наповнювати місцеві бюджети. Також це дасть можливість громадам відновити своє основне джерело надходжень”, – зазначила заступниця міністра аграрної політики та продовольства Людмила Шемелинець.
Нагадаємо, громади під час війни мали змогу укладати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності. При цьому на час воєнних дій заборонялося укладати договір оренди постійного та довгострокового користування та договір про передачу права землекористування.
Частка переробної промисловості зменшилася
У 2021 році частка переробної промисловості у ВВП України становила лише 10%, тоді як сусідні країни мали 20%. Цьогоріч цей показник буде ще меншим.
На цьому наголосив заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час Київського міжнародного економічного форуму.
“Сьогодні ні для кого не секрет, що Україна є типовою сировинною країною – частка сировини в нашому експорті становить близько 70%”, – зазначив депутат.
Він наголосив, що змінити ситуацію на краще міг би закон про локалізацію, який запрацював у липні цього року. Проте, на переконання Кисилевського, він поки що має більше символічне, ніж практичне значення, адже вимоги щодо локалізації товарів українського походження в публічних закупівлях стосуються лише дуже вузького сектора товарів – кількох категорій машинобудування.
“Українські виробники, які мають частку місцевої складової, наразі отримали значну перевагу на тендерах, які проводить держава. На жаль, наша система публічних закупівель була зроблена безпрецедентно відкритою для імпорту. Середній показник проникнення імпорту в наші публічні закупівлі становить 40%, тоді як у світі він близько 7%, а в ЄС – іще менше”, – наголосив Кисилевський.
На думку депутата, коли закон запрацює на повну силу, він стимулюватиме вітчизняну промисловість на створення близько 60 тис. нових робочих місць і сприятиме збереженню майже 200 тис. уже наявних.
Консультації щодо зміни податкової системи – “доволі активні”
Україна спільно з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами проводить консультації на предмет того, яким чином модифікувати податкову систему.
Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма під час Київського міжнародного економічного форуму.
“Як тільки ми закінчимо з ними (міжнародними партнерами – авт.) цю дискусію, ми повернемось у публічну площину і зможемо озвучити, якою буде нова податкова система після перемоги”, – сказав Шурма.
Раніше, у вересні, прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що уряд найближчим часом не планує вносити зміни до Податкового кодексу.
У середині серпня в інтерв`ю Forbes заступник керівника Офісу президента України Ростислав Шурма повідомив, що нібито обговорюється проєкт податкової реформи, який передбачатиме єдину ставку податку на прибуток, доходи фізосіб та додану вартість на рівні 10%. Заступник глави ОП додав, що паралельно пропонується відмовитися від єдиного соціального внеску та військового збору, а також скасувати повністю всі пільги, посилити відповідальність за порушення податкового законодавства та надати доступ Державній податковій службі до інформації про банківські рахунки.
Спрощення бізнесу: приблизно 600 дозволів скасували
Кабмін уже скасував близько 600 дозволів, потрібних для ведення бізнесу, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Думаю, що після війни багато з цього так і залишимо. Будемо спрощувати й надалі”, – заявив Шмигаль.
Прем’єр додав, що для полегшення ведення бізнесу в Україні на час воєнного стану також продовжується дія ліцензій і дозволів, оформлених раніше.
“Передали для приватизації” – це не “продали”, але й на тім спасибі
Понад 2 тисячі державних підприємств вже передано Фонду державного майна для приватизації.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Коли наш уряд почав працювати у нас було 3,5 тис. державних підприємств. Станом на сьогодні ми вже передали понад 2 тис. підприємств Фонду держмайна для приватизації”, – розповів він.
Шмигаль зазначив, що частина з цих державних підприємств уже приватизована. Він наголосив, що в Україні триває мала та середня приватизація, попри війну. Нова хвиля малої приватизації в Україні розпочалася у вересні 2022 року.
“єРобота”: вже погодили заявок на 1,8 мільярда
“Грантова програма “єРобота” спрямована на малий і середній бізнес. На сьогодні на 1,8 млрд. грн. вже підтверджено заявок. Понад 2 тисячі проєктів уже розпочали свою роботу”, – розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Шмигаль додав, що уряд з наступного року планує залучати до програми приватних партнерів, аби “єРобота” була фінансована не лише бюджетними коштами.
Нагадаємо, українці з 1 липня можуть у застосунку “Дія” подавати заявки на участь у проєкті “єРобота”.
“єРобота” – це шість програм, які дадуть змогу створити десятки тисяч бізнесів і сотні тисяч робочих місць. Перша програма передбачає гранти до 250 тис. грн. на будь-який мікробізнес. Друга – гранти до 8 млн на розширення та створення підприємств у сфері переробки. Третя і четверта програми – гранти на висадку садів (до 400 тис. грн. за 1 га) і будівництво теплиць (до 7 млн грн.). П’ята програма – це гранти для стартапів у сфері ІТ. Шоста – гранти на здобуття нових навичок у сфері інформаційних технологій.
Цікаво, що згідно з запевненням віцепрем’єрки Юлії Свириденко, тепер уряд спрямує всі свої зусилля на підтримку саме малого бізнесу.
#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C
