Звернення компаній до бізнес-омбудсмена: на що скаржаться
Рада бізнес-омбудсмена, яка допомагає підприємцям протидіяти зловживанням державних органів, отримала 1191 скарг від компаній у 2024 році, що дещо менше, ніж попереднього року (1336). Про це повідомляє пресслужба Ради.
Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram
Основні скарги стосувалися податкових питань (61% від загальної кількості скарг бізнесу), дій правоохоронних органів (13%), дій державних регуляторів (7%), митних питань (6%), дій органів місцевого самоврядування (4%).
Компанії стали менше звертатися до бізнес-омбудсмена. На що скаржилися
За отриманими скаргами було закрито 659 справ, із них 64% завершено успішно. Рада допомогла заощадити 2,2 млрд грн для українських підприємців.
У 2024 році Рада здійснила шість регіональних візитів: в Одесу, Черкаси, Львів, Рівне, Тернопіль та Чортків. За результатами регіональних візитів вдалося виключити лікеро-горілчаний завод у Черкаській області зі списку ризикових платників податків. Також вдалося скасувати податкові повідомлення-рішення щодо збільшення доходу компанії на суму понад 1 млрд грн для виробника та дистриб’ютора деревних плит із Волині. Допомогли заводу з Тернополя відновити виробництво світильників та продовжити постачання (розгляд справи Радою триває).
Нацбанк нагадав про правила обміну “старих” куп’юр та штрафи за їх порушення
Національний банк у 2023 році провів комплексні заходи щодо врегулювання ситуації з обміном зношених банкнот. Зрештою, кількість звернень громадян зі скаргами на банки та небанківські установи, що здійснюють обмін валют, знизилася щонайменше вп’ятеро.
Про це повідомляє пресслужба регулятора.
Зокрема, у 2024 році відбулося 150 перевірок пунктів обміну 17 небанківських фінустанов, за результатами яких Нацбанк застосував штрафи на загальну суму 5,65 млн грн.
Наразі НБУ отримує в середньому за місяць не більше 10 звернень зі скаргами, пов’язаними з відмовою чи обмеженнями в обміні банкнот іноземної валюти через рік їхньої емісії.
Водночас НБУ нагадує про п’ять правил, які варто знати під час обміну банкнот іноземної валюти:
- усі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні без винятку прийматися до обміну;
- банкам та небанківським установам заборонено відмовляти клієнтам у обміні іноземної валюти, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центробанків та справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання;
- банкам та небанківським установам під час обміну валют заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;
- з банкнотами, які мають ознаки значного зношення, мають здійснюватися операції інкасо. Банки та небанківські установи, які проводять такі операції, повинні обов’язково розмістити в касі в доступному для клієнтів місці чіткий перелік ознак значного зношення банкнот, тарифи інкасо;
- у разі відмови приймати на обмін валюту, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центральних банків і справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання, споживачі можуть звернутися зі скаргою до НБУ.
Як повідомлялося, обсяги купівлі валюти населенням у січні 2025 року перевищили обсяги її продажу на $1,48 мільярда. Це рекордний показник від початку повномасштабної війни.
У 2024 році населення купило валюти на $12,22 млрд більше ніж продало, хоча у 2023 році чиста купівля валюти населенням становила $4,79 млрд, а у 2022 році – лише $0,88 млрд.
Бізнес просить ще раз відкласти впровадження нових фіскальних чеків
Бізнес звернувся до Міністерства фінансів з проханням ще на шість місяців продовжити перехідний період для коректного впровадження нових вимог до форми та змісту фіскальних чеків. Про це повідомила пресслужба Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
У ЄБА зазначили, що бізнес підтримує ініціативи, що допоможуть підвищити прозорість розрахунків, та виступає за конструктивний діалог між державою та бізнесом для ефективного впровадження змін.
Компанії-члени ЄБА вітають попереднє рішення Мінфіну продовжити перехідний період для впровадження нових вимог до форми та змісту фіскальних чеків до 1 березня 2025 року.
“Водночас розпочавши процес адаптації до нових вимог, підприємці виявили низку технічних та операційних проблем, які потребують додаткового часу на вирішення”, – додали у ЄБА.
Ритейлерам потрібно перепрограмувати касове обладнання у всіх торговельних точках, оновити програмне забезпечення для відповідності новим стандартам, проінформувати працівників і виробників ПЗ, зокрема іноземних партнерів та провести тестування й усунення помилок.
На думку ЄБА, продовження перехідного періоду на шість місяців дозволить компаніям коректно оновити свої системи та програмне забезпечення, а також уникнути ризиків штрафів за несвоєчасне виконання вимог.
Держпродспоживслужбу закликали припинити протиправні перевірки
Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації повідомляють про перешкоджання їх діяльності у зв’язку з посиленням позапланових перевірок за дотриманням законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення.
Як наголошують у ЄБА, такі перевірки здебільшого відбуваються на підставі звернень фізичних осіб та без належного обґрунтування.
Зазначається, що ще у квітні 2023 року наказом Міністерства охорони здоров’я №522 деякі позапланові перевірки було виведено з-під чинного на період воєнного стану державного мораторію. Відтоді багато рішень Держпродспоживслужби за результатами позапланових перевірок були оскаржені у судовому порядку.
“Через відсутність належного обґрунтування у скаргах фізичних осіб, суд не зміг встановити обставини порушень та шкоду, спричинену їхнім правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю чи безпеці держави. Як наслідок, судом була встановлена протиправність таких заходів Держпродспоживслужби, а накладені штрафи на компанії були визнані протиправними та скасовані”, – додали в Асоціації.
Експерти ЄБА керуються також висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі №140/1046/24, якою суд встановив, що МОЗ, приймаючи наказ №522, перевищило свої повноваження, та, як наслідок, перевірки Держпродспоживслужби та прийняті постанови за їх результатами, є незаконними.
“Асоціація вважає за необхідне враховувати судову практику з цього питання та звертається до голови Держпродспоживслужби та першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки з пропозиціями. Європейська Бізнес Асоціація сподівається на врахування позиції та аргументів бізнесу в контексті проведення позапланових перевірок”, – наголосили в ЄБА.
Уряд обмежив торговельну націнку на ліки: деталі
Кабінет Міністрів 14 лютого обмежив торговельну націнку на безрецептурні препарати для аптек 35% і встановив регресивну шкалу для рецептурних. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністерство охорони здоров’я уточнило, що згідно зі змінами до постанови Кабміну від 17 жовтня 2008 року №955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби”:
→ з 1 березня 2025 року граничні надбавки, що нараховуються дистриб’юторами лікарських засобів до оптово-відпускних цін на всі лікарські засоби, не можуть перевищувати 8% (крім окремих виключень);
→ додатково встановлюються регресивні граничні торговельні (роздрібні) надбавки до закупівельних цін на рецептурні лікарські засоби – від 10% до 25% залежно від вартості препарату;
→ граничні торговельні надбавки на безрецептурні лікарські засоби, які закуповуються коштом джерел, не заборонених законодавством України, крім коштів державного та/або місцевого бюджетів, не мають бути вище 35% до закупівельних цін.
До цього часу такі заходи з регулювання поширювалися виключно на ліки з Нацпереліку і на препарати, які купувалися за бюджетні кошти, а також відшкодовуються в межах програми “Доступні ліки”.
Також з 1 березня 2025 року заборонено маркетингові послуги та послуги з промоції лікарських засобів, пов’язані з реалізацією лікарських засобів споживачу. Крім цього, з 1 березня посилюється контроль за наявністю лікарських засобів у лікарнях, а ціни в аптеках перевірятиме Держпродспоживслужба.
Бізнес потребує у 6 разів більше кредитів на відновлення енергетики
Від червня минулого року українські банки отримали 3685 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 75 млрд грн та розпочали фінансування проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 13,2 млрд грн.
Про це свідчать дані проведеного Нацбанком України опитування 20 банків про кредитування проєктів відновлення енергетичної інфраструктури.
Не всі виділені кошти вже використали, тому обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок лютого поточного року становив 7,1 млрд грн.
Зокрема, за даними опитування, за січень:
- отримано 190 заявок від бізнесу на суму 2,1 млрд грн;
- схвалено 70 заявок на суму 2,2 млрд грн;
- надано 125 кредитів загальним обсягом 2,7 млрд грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж січня громадянам надано 438 кредитів на енергетичні потреби на суму 74 млн грн, а загалом із червня – 5708 кредитів на суму 731 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на такі цілі з урахуванням погашення становить 624 млн грн.
Як повідомлялося, у червні минулого року 20 банків з часткою понад 85% чистих активів банківської системи підписали меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Зокрема, підприємці можуть залучати фінансування для проєктів з будівництва сонячних, вітрових чи біогазових станцій, побудови газотурбінних та газопоршневих електростанцій, придбання промислових акумуляторів, накопичувачів тощо. Базова ставка кредитування відповідно до меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M + 3%).
Нові правила торгівлі запровадили… на повоєнний час
Кабінет Міністрів України затвердив нові правила торговельного обслуговування населення, які посилюють захист прав споживачів та враховують сучасні потреби бізнесу. Про це повідомляє Міністерство економіки.
Документ запроваджує чіткі норми для підприємців і закладів торгівлі, зокрема у сфері електронної комерції. Нові правила набудуть чинності після завершення воєнного стану, коли повністю запрацює оновлений закон про захист прав споживачів.
Нові правила передбачають:
- Доступність магазинів та ресторанів – обов’язкові пандуси, спеціальні паркувальні місця та можливість отримати допомогу від персоналу.
- Розширений доступ до інформації – покупці зможуть дізнатися більше про товари та продавців через QR-коди в куточках споживача або отримати дані в паперовій формі.
- Зміни в організації роботи магазинів – торгові заклади повинні мати приміщення або спеціальні місця для зберігання особистих речей працівників.
- Чіткі вимоги до мережевої торгівлі – компанії, що працюють у цьому сегменті, повинні мати складські приміщення та забезпечувати прозору взаємодію з покупцями.
- Стандарти метрології – ваги та інші вимірювальні прилади повинні відповідати законодавчим вимогам щодо точності.
- Безпека товарів – забороняється продаж предметів, схожих на їжу, але не призначених для споживання (наприклад, іграшок у вигляді фруктів), аби уникнути ризиків для дітей.
