7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #10 – BJET
Sale Banner Mobile Sale Banner
test-drive

registration

    Name *

    Surname *

    Email *

    Company name *

    Phone number *

    Choose ready-to-go solution *

    Thank you for registering!

    We will send a confirmation email in a few minutes. If you have not received our email, please contact us at info@bjetpro.com.

    Close

    back

    7 БІЗНЕС-НОВИН. ДАЙДЖЕСТ ВІД BJET, #10

    Важливі події бізнесу, економіки та технологій – за дві хвилини

    7 бізнес-новин. Дайджест від BJet, #10

    Світова економіка – 2023: очікується «найнижчий рівень зростання»

    «Ми очікуємо, що у 2023 році показник (економічного – ред.) зростання пройде найнижчий рівень, іншими словами, почнеться процес, у якому ми рухатимемося вгору, а не вниз», – заявила у вівторок під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

    Вона уточнила, що має на увазі під висловом «найнижчий рівень». Так, за її словами, в 2021 році, коли в умовах пандемії з’явилися вакцини, виник оптимізм, що COVID почав відступати. За підсумками того року глобальне зростання сягнуло 6,1%. Однак на початку 2022 року новий штам Омікрон нагадав усім, що пандемія нікуди не поділася. Крім того, 24 лютого росія розпочала війну проти України, що різко уповільнило світову економіку. Отже, 2022 рік був завершений зі зростанням на рівні 3,2%, що удвічі повільніше, ніж попереднього року.

    «Зараз, у 2023 році ми очікуємо, що зростання сповільниться приблизно до 2,7%»,  – пояснила Георгієва висловлювання про «найнижчий рівень».

    За її словами, нинішнього року зберігатимуться три глобальні виклики. По-перше, це продовження війни рф проти України, яка впливатиме на довіру споживачів та впевненість бізнесу, особливо в країнах Європи. По-друге, це криза вартості життя та зростання інфляції. Й, по-третє, підвищення відсоткових ставок за кредитами до рівня, якого не було впродовж десятиліть, що також сприятиме уповільненню світової економіки.

    Український бізнес: негативні очікування трохи пом’якшали

    Бізнес дещо послабив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів і послуг в Україні у наступні 12 місяців.

    Про це свідчать результати опитування керівників щодо ділової активності своїх компаній, яке Національний банк провів у ІV кварталі 2022 року.

    Пом’якшення негативних очікувань щодо майбутньої ділової активності підприємств спостерігається другий квартал поспіль. Цього разу незначне послаблення негативних очікувань відбулося переважно за рахунок менш песимістичних оцінок щодо інвестиційних видатків і кількості працівників.

    Поліпшилирся інфляційні очікування бізнесу: у IV кварталі 2022 року очікувана річна інфляція становила 23.3% порівняно з 25,2% у попередньому кварталі. 71,8% опитаних підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 30,0%.

    Натомість вдвічі зменшилася частка тих, хто очікує курс національної валюти в межах 38.00–40.00 грн./дол. США. Середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 42.59 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 41.93 грн/дол. США).

    Загалом, попри пом’якшення другий квартал поспіль оцінок респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, все-таки загальна оцінка залишається негативною. Бізнес продовжує очікувати зменшення обсягів реалізації продукції, в тому числі на зовнішньому ринку. Зростання загальних обсягів реалізації очікують лише підприємства торгівлі.

    Новий порядок реєстрації податкових накладних

    Постанова Кабміну від 23 грудня щодо внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування набула чинності 11 січня.

    Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев коментує, що завдяки змінам до зазначеного порядку вдасться зменшити кількість блокувань податкових накладних, а також невмотивованого віднесення підприємств до ризикових.

    Зокрема, відповідно до змін, автоматично розблоковуються податкові накладні, заблоковані з 14 жовтня до реєстрації таблиці даних підприємства (за УКТ ЗЕД в діючих таблицях).

    Безумовній реєстрації підлягають податкові та розрахункові коригування на обсяг операцій до 5 000 грн. (обсягом до 500 000 грн на місяць).

    Крім того, рішення про віднесення платника до ризикових повинні бути мотивовані конкретними обставинами, вказаними в рішенні, а виведення платника з категорії ризикових автоматично тягне виведення й усіх його контрагентів за умови, що вони внесені до переліку ризикових виключно через господарські операції з платником, якого вивели з ризикових.

    Нагадаємо, торік, після набрання чинності оновленим Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, підприємці стали масово скаржитися на безпідставне блокування податківцями реєстрації ПДВ-документації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Накладні блокували при виявленні лише одного з критеріїв ризиковості, а не трьох, як раніше. Це фактично зупиняло розрахунки між контрагентами та унеможливлювало відшкодування ПДВ.

    Ощадбанк похвалився кредитами на енергозабезпечення бізнесу

    Ощадбанк уже погодив мікро-, малому та середньому бізнесу 40 кредитних заявок та видачу 25 млн. грн. на енергозабезпечення.

    “Вже отримали близько 100 кредитних заявок на загальну суму 110 млн грн, з яких близько 40 вже пройшли погодження та видачу на суму 25 млн. грн.”,  – повідомляє пресслужба банку.

    Зазначається, що ще 60 кредитних заявок  – роботі. Найбільший попит клієнтів – на генератори, додаткові акумулятори, а також аксесуари для побудови індивідуальної енергетичної екосистеми. Цей продукт дає можливість бізнесу працювати незалежно від наявності світла, важливо щоб бізнес не зупинився.

    «Ощад розглядає заявки до 2 робочих днів за спрощеним пакетом документів. Завдяки такому підходу питання енергозабезпечення клієнтів вирішиться протягом наступних 1-2 місяців повністю», – зазначила член правління Ощадбанку, відповідальний за мікро-, малий та середній бізнес Наталя Буткова-Вітвіцька.

    Як зазначають у банку, фінансування здійснюється на вигідних умовах: відсоткова ставка від 0% річних за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» (остаточний розмір відсоткової ставки визначається залежно від індексу UIRD3M та сегмента клієнта), мінімальна сума проєкту – від 100 тис. грн., максимальна сума проєкту – до 60 млн. грн., термін кредитування – від 6 до 60 місяців, власний внесок – не менше 30% суми кредиту.

    Роботодавці у 2023 році можуть не індексувати зарплату

    Через призупинення дії Закону «Про індексацію грошових доходів населення» цьогоріч роботодавці мають право не нараховувати індексацію заробітної плати, проте можуть індексувати виплати за власним бажанням.

    Таке роз’яснення надала Державна служба з питань праці.

    «Законом («Про Державний бюджет України на 2023 рік») передбачено ряд важливих показників на 2023 рік, зокрема зупинення дії Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Відповідна норма закріплена у п. 3 Прикінцевих положень Закону про держбюджет на 2023 рік. Отже, усі роботодавці отримають послаблення на 2023 рік у вигляді призупинення обов’язків щодо нарахування індексації заробітної плати»,  – йдеться в повідомленні.

    У Держпраці зауважують, що чинна норма стосується не лише заробітної плати, а й усіх інших доходів фізичних осіб, які індексують за цим законом, зокрема, пенсій, стипендій, грошового забезпечення, низки страхових виплат, аліментів, визначених судом тощо.

    Водночас в установі наголошують, що власник або уповноважений ним орган може встановити додаткові стимулювальні виплати у зв’язку з високим рівнем інфляції в Україні.

    Продовольчі мережі: 50% уже з генераторами, але без мільйонів покупців

    Наразі генераторами обладнано 50% торговельних точок продовольчих мереж, а до кінця місяця з альтернативними джерелами живлення будуть уже 55% магазинів.

    Про це повідомив Андрій Жук, співзасновник і голова правління Асоціації рітейлерів України (RAU).

    Він також прогнозує, що до кінця лютого продуктовий рітейл обладнає альтернативними джерелами живлення 60-70% своїх торговельних точок.

    Як підкреслив голова правління RAU, ці цифри свідчать, що вітчизняний бізнес дуже швидко адаптується до викликів сьогодення і готовий інвестувати в обладнання для подальшої роботи.

    Водночас, зауважив Жук, мережам доводиться пристосовуватися не лише до перебоїв з електрикою, а й до змін споживацьких уподобань, викликаних економічною ситуацією в Україні. «На жаль, купівельна спроможність наших співгромадян наразі змінюється. Вона погіршується. І наступного року краще почуватимуться ті мережі, які адаптуються до цих змін швидко»,  – сказав Жук.

    Крім того, на роботу рітейлу суттєво впливатимуть і міграційні тренди. «Сьогодні майже 7 мільйонів українців витрачають гроші за кордоном. Скільки з них  – і коли – повернеться, невідомо. Ситуація в Україні в цьому році покаже. Чим більше буде цей відсоток, тим вищими будуть обороти рітейлерів»,  – наголосив експерт.

    В Україні легалізували електронні гроші – не про «крипту»

    Парламент запустив широке легальне використання в Україні електронних грошей. За словами першого заступника голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, в ухваленому днями законі «багато позитивних новацій для розвитку cashless-розрахунків в Україні».

    Утім, найбільше привертають увагу такі позиції:

    •             легалізація електронних грошей та прирівняння рахунків електронних гаманців до рахунків банків;

    •             можливість сплачувати електронними грошима податки (правда на Казначейство все одно заходитиме фіат);

    •             можливість оплати електронними грошима комунальних послуг, за умови, що їх прийматиме ваш постачальник послуг.

    Новації народні депутати ухвалили, проголосувавши в другому читанні законопроєкт 4366 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)».

    «На час війни обіг електронних грошей обмежений в Україні, так що це вже після нашої перемоги», – наголосив Железняк. Криптовалюти не належать до електронних грошей, а регулюються законом «Про віртуальні активи».

    Згідно з нормами закону «Про платіжні послуги» у небанківських надавачів платіжних послуг можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки й електронні гроші з’явилася у платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку та деяких інших надавачів платіжних послуг. До цього емітентами електронних грошей могли бути лише банки.

    #бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C