МІЖНАРОДНІ РЕЗЕРВИ – РЕКОРДНІ, А КОШТИ ДОНОРІВ УЖЕ Є ДО КІНЦЯ РОКУ
«Станом на 1 квітня 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 31 878,2 млн.дол. США. Такий обсяг резервів є рекордним за останні 11 років (більший обсяг від вищезазначеного було зафіксовано ще у листопаді 2011 року)», – повідомляє пресслужба НБУ. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту.
Водночас, як заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен, Україна вже зараз забезпечена міжнародною фінансовою підтримкою щонайменше до кінця 2023 року. Якщо війна триватиме далі, заявила Єллен, США співпрацюватимуть з партнерами, щоб надати те, чого потребує Україна.
За оцінками МВФ, якщо війна росії проти України завершиться до середини 2024 року, потреба України у зовнішньому фінансуванні складатиме 115 мільярдів доларів. Однак, якщо війна триватиме до кінця 2025 року – потреба зросте до 140 мільярдів доларів, заявив журналістам посадовець МВФ Гевін Грей.
Як повідомлялося, МВФ прогнозує, що зростання ВВП України в 2023 році все ж збереже негативну тенденцію та становитиме “мінус” 3%, що, з усім тим, значно відрізняється від “мінус” 30,3% за підсумками 2022 року.
БІЗНЕС «ПОМ’ЯКШИВ НЕГАТИВНІ ОЧІКУВАННЯ» ТА ОЦІНКУ ІНФЛЯЦІЇ
Про це свідчать результати опитування керівників компаній у І кварталі 2023 року, повідомляє пресслужба НБУ.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 91,2% порівняно з 83,5% у ІV кварталі 2022 року (далі – ІV квартал). Поліпшення оцінок відбулося у підприємств практично усіх видів економічної діяльності (ВЕД), крім будівництва та торгівлі, а також за всіма складовими індексу. Бізнес суттєво пом’якшив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців.
Інфляційні очікування також поліпшилися: у I кварталі 2023 року очікувана річна інфляція становила 20,7% порівняно з 23,3% у попередньому кварталі. 46,8% опитаних підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 20,0%. Натомість частка тих, хто очікує інфляцію понад 30,0%, суттєво зменшилася – до 16,2%. На думку 88,4% респондентів, найвагомішим проінфляційним чинником залишаються воєнні дії. Натомість дещо послабився вплив “курсового фактору” та “витрат на виробництво”. Очікується незначне послаблення девальваційних процесів: середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 42,18 грн./дол. США (у попередньому кварталі – 42,59 грн./дол. США). 48,3% респондентів очікують, що обмінний курс національної валюти у наступні 12 місяців не перевищить 42,00 грн/дол. США.
Попри пом’якшення третій квартал поспіль оцінок респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, загальна оцінка залишається негативною: баланс відповідей становив “мінус” 16,9% порівняно з “мінус” 19,3% у ІV кварталі. Підприємства добувної промисловості в наступні 12 місяців очікують поліпшення; підприємства сільського господарства прогнозують свій фінансово-економічний стан на поточному рівні; решта респондентів (за винятком підприємств будівництва) пом’якшили свої негативні очікування.
ІНФЛЯЦІЯ ТРЕТІЙ МІСЯЦЬ ПОСПІЛЬ ПОВІЛЬНІША ЗА ПРОГНОЗ НБУ
Зниження інфляції пов’язане зі значною пропозицією продовольства та пального, кращою ситуацією в енергетиці, поліпшенням інфляційних очікувань та сприятливою ситуацією в готівковому сегменті валютного ринку.
Водночас ризики для інфляційної динаміки зберігаються передусім через високий рівень невизначеності, пов’язаний з війною, – повідомляє пресслужба НБУ.
У березні споживча інфляція і далі сповільнювалася – до 21,3% з 24,9% у лютому в річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 1,5%.
Зазначається, що подорожчання оброблених продовольчих товарів суттєво сповільнилося (до 23,5% р/р). Як і в лютому, це значною мірою пояснюється ліпшою, ніж очікувалося, ситуацією в енергетиці. Зростання цін на непродовольчі товари також суттєво сповільнилося (18,8% р/р). Темпи зростання вартості послуг майже не змінилися (15,4% р/р). Туристичні послуги, послуги закладів громадського харчування та готелів, а також оренда дорожчали повільніше. Це може пояснюватися поліпшенням ситуації з енергопостачанням, слабшим попитом та ефектами високої бази порівняння, сформованими масштабним переміщенням населення на початку повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, за оцінками Мінекономіки, рівень інфляції на кінець 2023 року становитиме 24%.
БІЗНЕС ВИМАГАЄ ДОЗВОЛИТИ ЙОМУ СПЛАЧУВАТИ БОРГИ МІЖНАРОДНИМ КРЕДИТОРАМ
Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Кабміну та Нацбанку. Бізнес-спільнота нагадує, що на початку війни НБУ прийняв постанову № 18 щодо роботи банківської системи в період запровадження воєнного стану, якою були запроваджені значні обмеження у роботі банківської системи України.
Відповідно до пункту 14 цієї постанови, уповноваженим установам забороняється здійснювати операції щодо транскордонного переказу валюти з України на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті.
«Так, на початку війни завдяки усім прийнятим рішенням банківська система вистояла і наразі продовжує працювати. Проте, наразі неможливість переказу коштів іноземним кредиторам може потенційно призвести до дефолту перед ними, а така ситуація дуже негативно вплине як на фінансовий стан компаній, так і на репутацію українських емітентів. Настання платіжного дефолту компаній може привести до вимог зі сторони інвесторів щодо дострокового погашення всієї суми боргу та ініціювання судових процесів проти компаній із можливістю блокування активів та операцій», — йдеться у зверненні.
Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до влади із закликом послабити обмеження щодо сплати відповідних процентних платежів.
ПУБЛІКАЦІЮ ВІДКРИТИХ ДАНИХ ЩОДО БУДІВНИЦТВА ВІДНОВИЛИ
Стан поданих у Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ) документів із 12 квітня 2023 року знову можна перевірити на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
«Відновлено доступ громадськості до даних щодо будівництва на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua, публікація яких була призупинена в цілях безпеки з початку повномасштабного вторгнення», – повідомляє ДІАМ.
367 МЛН. – НА ПІДТРИМКУ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНОВИХ, ОЛІЙНИХ ТА БОБОВИХ
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) надасть 367 млн. грн. для співфінансування проєктів з підтримки переробки зернових, олійних та бобових культур в Україні.
Як повідомляє Мінгагрополітики, в межах проєктів виконавці – українські суб’єкти господарювання – надаватимуть мікро-, малим та середнім підприємствам в Україні експертну, технічну та фінансову підтримку задля розширення переробки зернових, олійних та бобових культур. Діяльність буде спрямована переважно на розширення діючих переробних потужностей.
Крім цього, будуть підтримані проєкти, які запроваджують кращі практики та стандарти контролю якості на різних етапах переробки продукції, та проєкти, у межах яких буде започатковане або диверсифіковане виробництво біоетанолу чи твердого біопалива з відходів переробки зерна.
Кошти будуть надані у межах двадцяти проєктів, терміном впровадження до двох років. Очікується, що сума кожного субгранту буде становити від 10 000 000 до 36 000 000 грн.та буде обговорена індивідуально. Кінцевий термін подання концепцій 1-ого етапу – 15 травня 2023 року.
Нагадаємо, раніше, 1 березня 2023 року у співпраці з Мінагрополітики стартувала інша програма від USAID – у межах якої невеликі агровиробники зможуть отримати добрива для ярих і озимих культур.
IT-КОМПАНІЇ НЕ ЗМОГЛИ ЗАБРОНЮВАТИ ЖОДНОГО ПРАЦІВНИКА
Українські IT-компанії зазнають складнощів із бронюванням працівників в умовах військового стану згідно з новим порядком і поки що не змогли забронювати жодного працівника.
«Зараз, за інформацією асоціації IT Ukraine, жодна з компаній не отримала бронювання своїх співробітників згідно з новою процедурою», – йдеться в повідомленні асоціації IT Ukraine.
За словами виконавчого директора IT Ukraine Костянтина Васюка, процедура бронювання рухається дуже повільно, більшість заяв досі перебувають на етапі розгляду.
За його словами, перше проблемне питання стосується повноважень, якими наділені державні органи згідно з новою процедурою. За словами Васюка, вони не завжди відповідають повноваженням, які закріплені в профільних законах. Крім того, процедура не має чітких термінів розгляду заяв від бізнесу. «У законі вони не закріплені. Таким чином такі заяви можуть лежати на столах місяцями», – зазначає Васюк.
Також він додав, що є певна неузгодженість між державними органами. Якщо , наприклад, компанія отримує відмову на якомусь етапі, вся процедура починається спочатку. Таким чином, бізнес втрачає цінний час”, – пояснює він.
#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C
