І для мікро-, і для великого бізнесу: запрацював сервіс скарг для підприємців

В Україні запрацював сервіс pulse.gov.ua, який дозволить виміряти індекс задоволеності підприємців від взаємодії з державою.

Про це повідомив член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, співзасновник Netpeak Group Артем Бородатюк.

«У межах проєкту «Зроблено в Україні» ми запустили сервіс pulse.gov.ua, через який кожен український бізнес – мікро-, малий чи великий – може залишити не тільки скаргу на утиски з боку держави чи висловити своє незадоволення, а й оцінити рівень державної підтримки в різних моментах (умови для відкриття бізнесу, кредитування). Також через pulse можна буде поставити питання, отримати консультацію. Тобто ми створили платформу для активного зворотного зв’язку, щоб врешті виміряти Entrepreneur Satisfaction Score – індекс задоволеності підприємців від взаємодії з державою», – сказав Бородатюк.

Загалом оцінки роботі державним інституціям можна виставити за 60 категоріями. Згодом будуть створені дашборди, на яких інформацію можна буде відслідковувати за регіонами, типами бізнесу тощо.

«Як айтішника, мене не задовольняють ті research, які роблять, скажімо, бізнес-асоціації. Скільки у них респондентів? Приблизно 4 тисячі. Я не знаю, скільки бізнесів опитує Нацбанк для своїх вимірювань. В Україні сотні тисяч підприємців. Якби 10-20% з них регулярно залишали свій фідбек на pulse, ми б отримали реальну картину. Щоб на черговій зустрічі з Президентом ми не емоціями керувалися, а конкретними цифрами», – додав бізнесмен.

Наразі “на папері”: бізнес-об’єднання та уряд співпрацюватимуть “конструктивно”

Уряд та представники українського бізнесу підписали заяву про поглиблення співпраці для покращення бізнес-клімату в Україні.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

У заяві йдеться про те, що держава зі свого боку зобов’язується: створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес, зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування, підвищувати прозорість роботи митниці, формувати сприятливий бізнес-клімат тощо.

Натомість представники бізнесу декларують такі зобов’язання: сплачувати податки у передбаченому законодавством обсязі, офіційно працевлаштовувати працівників та офіційно виплачувати повну заробітну плату, не співпрацювати із Росією, інвестувати у виробництво та розвиток бізнесу в Україні та забезпечувати гідне повернення ветеранів у робоче середовище.

Робота над розробкою рішень здійснюватиметься на базі Ради з підтримки підприємництва, а також на платформі «Зроблено в Україні» та майданчиках українських бізнес-об’єднань. Нагадаємо. нещодавно Президент України Володимир Зеленський оголосив про старт нової економічної платформи «Зроблено в Україні», яка стане майданчиком для постійного прямого діалогу держави та підприємців.

Понад 95% дронів із запланованого мільйона виробить приватний сектор

В Україні з’явився ринок безпілотників, куди зайшли сотні приватних компаній. І саме приватний бізнес цього року виготовить понад 95% із запланованих на цей рік 1 млн. дронів.

Про це оголосив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Він повідомив, що дерегуляція сприяла появі в Україні ринку БпЛА, виробництво яких у середньому зросло на кінець 2023 року в 120 разів. Зокрема, у сегменті багаторазових коптерів зафіксовано зростання у 30 разів, виробництво розвідувальних коптерів типу Mavic – у 70 разів, FPV-дронів – у 200 разів.

«У нас торік було законтрактовано державою понад 300 тис. одиниць різних дронів. Якщо у 2022 році держава купувала тільки 7 видів безпілотників, то на кінець минулого року до експлуатації вже було допущено 67 одиниць», – розповів Федоров.

При купівлі українського у бюджет повертається до 40% вартості – як податки

У бюджет країни повертається до 40% у вигляді податків при купівлі українського товару.

Таку інформацію оприлюднила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

«Нам дуже потрібно бути економічно самодостатніми. Ми надзвичайно вдячні нашим партнерам за 74 млрд. доларів міжнародної допомоги за ці два роки. Але вочевидь ми самі маємо розвивати власний бізнес», – сказала Свириденко.

За її словами, вся макропідтримка партнерів йде виключно на фінансування наших соціальних видатків. Лише наші доходи, у вигляді податків та зборів, це те, за рахунок чого можемо фінансувати армію та виплачувати зарплатню захисникам.

«До 40% повертається у вигляді податків при купівлі українського товару. Нам треба повертати своїх співвітчизників, і тому, купуючи українське, виробляючи українське, ми створюємо робочі місця. І українці, які повертаються, витрачають гроші на вітчизняні товари. Я вважаю, що виробляти українське, споживати українське – це така ж гордість, як і пишатись військовими», – зазначила Свириденко.

Понад 80% зупинених малих та середніх бізнесів відновили роботу

Станом на кінець 2023 року в Україні роботу відновили 82% малих та середніх підприємств, що призупинили діяльність через повномасштабне вторгнення рф.

Про це свідчать дані дослідження щодо впливу війни на мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) в Україні, підготовленого командою Програми розвитку ООН (UNDP) спільно з аналітичною платформою «Центр економічного відновлення» та Мінекономіки.

Крім того, компанії поетапно повертаються до довоєнного рівня навантаження потужностей – у середньому зараз вони використовують їх на 53,4%. До кінця цього року опитані бізнеси планують збільшити цей показник до 56%, а також – за наявності попиту – наростити оборот на 50%.

Більшість компаній повідомили дослідникам про збитки через війну у розмірі до $100 тис. Найбільшого впливу зазнали будівельна сфера та переробна промисловість, найменшого – агропромисловий та телекомунікаційний сектори, а також сфера обслуговування.

За даними дослідження, підприємства на сході та півдні України зазнали в 1,5 рази більших збитків, ніж на заході. Кожен другий підприємець заявив, що його бізнес не виживе без допомоги держави. Вони стверджують, що позики, програми працевлаштування, зниження податків і гранти стали вирішальними для виживання.

Щодо прогнозів на 2024 рік, ММСП має стриманий оптимізм. Серед головних викликів на поточний рік, які впливатимуть на комерційну діяльність, опитані підприємці називають непередбачувану ситуацію, низький попит і дефіцит робочої сили. Однак компанії не планують подальшого скорочення персоналу, що вказує на потенціал економічного відновлення.

Шмигаль: уряд запланував 45 мільярдів на програми підтримки бізнесу

Цього року Кабмін передбачив майже 45 млрд грн на програми підтримки українського бізнесу.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму «Зроблено в Україні».

Водночас важливим є розвиток «економічного патріотизму» громадян у контексті купівлі саме українських товарів і послуг, «де стоїть лейбл «Зроблено в Україні». «Щоб досягти цієї стратегічної мети, потрібно пройти значний шлях, і ми вже рухаємося вперед», – наголосив політик.

Він також зазначив, що найближчим часом уряд прагне задіяти низку інструментів для допомоги вітчизняним продуцентам. «Перший інструмент – це публічні закупівлі. Будемо розширювати перелік категорій товарів, що мають закуповуватися у локального виробника», – повідомив очільник уряду.

Експорт вже за два місяці може досягти довоєнного рівня

«Якщо ми будемо так рухатися, то, за нашим прогнозом, нам потрібно пару місяців, щоб вийти на ті обсяги експорту, які були до війни», – повідомив віцепремʼєр-міністр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

У січні 2024 року Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем, а за загальним обсягом експорту вже наближається до показників, які були до повномасштабного вторгнення.

Робота Українського морського коридору, розвиток Дунайського кластеру та збільшення залізничних вантажоперевезень дають підстави очікувати, що вже за два місяці Україна експортуватиме такий самий обсяг продукції, як і до війни.

Експорт товарів і послуг, що забезпечує не тільки дохід компаніям-експортерам, а й надходження валюти, є одним із головних факторів, що забезпечує стабільність та розвиток всієї економіки, зокрема й малого та середнього бізнесу, сектору В2В тощо.

#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C