Влада взялась демонструвати зменшення тиску на бізнес

Останніми днями відбулося кілька подій після гострої реакції українського бізнесу і західних медіа на арешт інвестбанкіра Ігоря Мазепи як на початок нової хвилі демонстративного тиску влади на приватний сектор.

По-перше, самому Мазепі зменшили розміри застави до адекватної, він її сплатив і на час слідства вийшов на свободу. По-друге. РНБО рекомендувала правоохоронним органам упродовж трьох місяців утримуватися від дій, які можуть заблокувати або справити негативний вплив на роботу підприємств. Про це повідомила віцепрем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко.

За словами урядовиці, уряд подасть до парламенту законопроєкт про зміни до кількох законів. «Кінцева мета — встановити додаткові гарантії захисту інтересів бізнесу під час обшуків та інших процесуальних дій. Крім того, зміни дозволять консолідувати роботу зі злочинами, які посягають на економіку держави, в єдиному органі – Бюро економічної безпеки», — пояснила Свириденко.

Також РНБО рекомендувала Офісу генпрокурора, СБУ, ДБР, Нацполу, БЕБ провести аудит зареєстрованих кримінальних проваджень, які потенційно можуть ставити під ризик економіку держави. Ще мають напрацювати механізми захисту бізнесу від можливих зловживань чи тиску з боку силових структур, зокрема під час проведення процесуальних дій. «Крім того, уряд проведе аудит системи моніторингу ризиків та критеріїв для блокування податкових накладних і процедур та критеріїв розблокування», — резюмувала Свириденко.

Тим часом президент Зеленський, який публічно ініціював кроки назустріч бізнесу, підписав укази про створення для кращої комунікації з бізнесом Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану та Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”. У соцмережах помітна переважно скептична перша реакція на задекларовану зміну політики щодо бізнесу – цікаво, чи зможе/захоче керівництво держави розвіяти цей скепсис на практиці.

Цифрова трансформація невеликих підприємств: буде стратегія

Проєкт Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на період до 2027 року оприлюднили Мінекономіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та Офісом з розвитку підприємництва.

Стратегію розробляють у рамках проєкту Good Governance Fund “Ревіталізація бізнес-клімату в Україні”, який фінансує UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Britain та Київська Школа Економіки.

Мета Стратегії – розв’язання нагальних проблем малого та середнього бізнесу в Україні. Зокрема, таких, як доступ до фінансування, перебої з логістикою, зниження купівельної спроможності та нестача кваліфікованих кадрів. У довгостроковій перспективі метою впровадження Стратегії є зростання та цифрова трансформація МСП, інтеграція малих та середніх підприємств у європейський ринок, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу відповідно до стандартів ЄС.

Крім того, ухвалення документа є однією із вимог Європейської комісії (Звіту Європейської комісії щодо України в межах розширення ЄС).

“…Мінекономіки разом із партнерами розробляє Стратегію підтримки МСП до 2027 року. Розробка та ухвалення Стратегії має покращити координацію роботи Уряду, бізнесу та донорів, а також різних програм із підтримки підприємців, що позитивно вплине на розвиток сектору загалом”, – розповів заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Нацбанк випромінює оптимізм у прогнозі на 2024 рік

НБУ поліпшив оцінку зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) 2023 року з 4,9% у жовтневому макропрогнозі до 5,7%, зберігши очікування зростання 2024 року на рівні 3,6% і погіршивши на 0,2 відсоткових пункти (п.п.) прогноз на 2025 рік — до 5,8%.

«У IV кварталі зростання реального ВВП перевищило очікування насамперед за рахунок вищих урожаїв пізніх культур і розвитку альтернативних експортних шляхів. Це стало підставою і для поліпшення оцінки зростання реального ВВП загалом за 2023 рік — до 5,7%», — пояснив голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу, повідомляє прес-служба НБУ.

Серед інших позитивних чинників він відзначив високу адаптивність бізнесу і населення до умов війни, а також м’яку фіскальну політику, яка підтримувалася завдяки значним обсягам міжнародного фінансування.

У НБУ зазначили, що у зв’язку з меншою, ніж очікувалося, інфляцією, оцінку номінального ВВП України за 2023 рік знижено до 6,51 трлн грн із 6,625 трлн грн, за 2024 рік — до 7,58 трлн грн із 7,73 трлн грн і за 2025 рік — до 8,71 трлн грн із 8,9 трлн грн.

За словами Пишного, у 2023 році економіка України повернулася до зростання, і продовжить відновлюватися в наступні роки. При цьому, за прогнозами регулятора, у 2025−2026 роках зростання економіки прискориться до 4−6% на рік завдяки зниженню безпекових ризиків, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, а також впровадженню євроінтеграційних реформ.

Водночас у разі продовження війни у 2025 році прогноз зростання економіки може бути і погіршений.

Прості кредити мікро- й малому бізнесу – на сонячні електростанції

Українські підприємці мікро- та малого бізнесу можуть швидко і просто отримати кредит в державному Укргазбанку – на будівництво сонячних електростанцій потужністю до 150 кВт для власного споживання. 

Банк спростив процедуру надання кредиту. Рішення щодо можливості кредитування можна отримати за прискореною процедурою — протягом 2 тижнів за спрощеним пакетом документів.

Власна сонячна електростанція дозволить підприємствам економити на енерговитратах та допоможе забезпечити безперебійну діяльність у разі відключень.

Умови кредитування для мікро- та малого бізнесу:

• можливість залучити до 3,5 млн грн фінансування в межах державної програми “Доступні кредити 5−7−9%” за компенсаційною відсотковою ставкою;
• власний внесок — від 30% від вартості СЕС;
• термін кредитування — до 4 років;
• кредитування за умови співпраці з акредитованими партнерами.

ЄСВ воєнного часу: важливі нюанси для ФОП

Платники, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ протягом звітного періоду відповідно до абз. 1 п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 мають право не заповнювати та не подавати Додаток 1 у складі податкової декларації. 

На цьому наголосили фахівці в роз’ясненні ДПС. Це ж стосується і Додатка ЄСВ 1, на це є окреме роз’яснення з аналогічним висновком.

Контролери нагадали, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. 

При цьому положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовують. Такі особи розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абз. 1 цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, які обчислять і нарахують ЄСВ та подадуть звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, контролери задіюють заходи впливу та стягнення.

Чи можна погасити борг із ЄСВ переплаченими податками?

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування за законом “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Тому кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону № 2464-VI, не можуть бути зараховувані до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використані на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків уточнили, що єдиний внесок – не джерело наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів. Отже, немає законодавчих підстав для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів для того, щоб погасити борг зі сплати єдиного внеску.

Отримуєте кошти в PAYONEER та WISE. Що з податками?

Кошти, отримані від зовнішньоекономічної діяльності, що зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та перераховані на рахунки, відкриті в українських банках для здійснення підприємницької діяльності, включають до доходу.

Йдеться про:

• ФОП – платника єдиного податку та оподатковують у порядку, визначеному гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;
• ФОП на загальній системі оподаткування та оподатковують у порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишають на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE або зараховують на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковують за правилами, встановленими для платників податків-фізосіб.

Джерела: роз’яснення ДПС та ще одне роз’яснення ДПС.

#бізнес #business #ERP #CRM #автоматизація #automation #облік #бухгалтерія #python, альтернативи #1С #1C