ФОПи закривались утричі частіше, ніж відкривались
61 455 ФОПів закрилися в Україні у січні, натомість відкрило власну справу лише 21 358 підприємців.
“Попри ризики війни, “фопономіка” била усі рекорди: відтоді, як реєстри запрацювали у березні 2022 року, щомісяця більше ФОПівів відкривалось, ніж закривалось. Однак наприкінці 2024 року ситуація змінилась — ймовірно, це пов’язано із зростанням податкового навантаження на підприємців”, – повідомляє “Опендатабот”.
Загалом за час великої війни в Україні відкрилось 763 759 нових ФОПів, водночас 684 995 підприємців вирішили закритись. 126 млрд грн податку сплатили ФОПи за майже 3 роки повномасштабної війни.
Найбільше нових ФОПів за час великої війни зареєстровано у Києві — 108 536, на Дніпропетровщині (68 377) та Львівщині (60 009).
Повномасштабна війна та мобілізація помітно вплинули на гендерний розподіл підприємців. Якщо у січні 2022 року жінки відкривали кожен другий ФОП, то зараз частка таких справ — 61%. Жінки частіше відкривають бізнес у сфері послуг, освіти та виробництва одягу, тоді як чоловіки домінують у будівництві, транспорті та логістиці.
Стан підприємців: під час війни ледь краще, ніж у пандемію
В Україні 21% підприємців вважають, що справи у їхнього бізнесу йдуть добре (проти 19% у 2023 році), 27,5% оцінюють ситуацію як нейтральну, водночас збільшилась частка респондентів, які оцінюють стан справ погано (з торішніх 39% до 51,5%).
Про це повідомила Європейська Бізнес Асоціація з посиланням на результати дослідження “Індекс настроїв малого бізнесу” за 2024 рік.
Інтегральна оцінка індексу знизилася до 2,3 балів з 5 можливих (у 2023 році – 2,5), що свідчить про негативну динаміку настроїв підприємців. Водночас малий бізнес оцінює поточну ситуацію дещо краще, аніж в розпал пандемії коронавірусу, коли був зафіксований історичний мінімум Індексу – 2,2 бали у 2020 році.
Динаміка оцінок за останні 6 місяців демонструє негативний тренд: 62% підприємців повідомили про погіршення стану справ, 26% – не зафіксували змін, а 12% – відзначили покращення.
Прогнози на наступні пів року також стали більш стриманими. Лише 22% підприємців очікують покращення (було 37%), тоді як 47% вважають, що ситуація погіршиться (було 35%). Частка тих, хто не очікує змін, зросла до 31%.
“Індекс настроїв малого бізнесу” проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2017 року у межах проєкту Unlimit Ukraine.
Нові форми податкових декларацій
Мінфін оновив форми податкових декларацій платника єдиного податку. Відповідний наказ №57, підписаний 31 січня 2025 року, зареєстрували у Міністерстві юстиції 14 лютого.
Йдеться про три податкові декларації: платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) та платника єдиного податку четвертої групи.
“Ці форми дадуть можливість платникам визначати зобов’язання військового збору та суми мінімального податкового зобов’язання у відповідності з останніми змінами до Податкового кодексу України”, – зазначили у Мінфіні.
Із 1 березня каси зобов’язані видавати нові чеки
Міністерство фінансів нагадало про запровадження з 1 березня 2025 року нових вимог до форми та змісту фіскальних чеків. Перехідного періоду більше не буде подовжено попри заклики бізнесу.
Одним із ключових джерел інформації для нової системи мають бути розрахункові документи за новою формою, в яких вже зазначають унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку або серійний номер електронної марки акцизного податку, які до впровадження нових вимог у розрахункових документах не зазначали.
Чеки, видані за формою, що діяла раніше, не будуть вважатися розрахунковим документом. Використання старого формату чеків буде порушенням законодавства.
Нові чеки планували впровадити з 1 січня 2025 року, але Мінфін на прохання бізнесу відклав запровадження нових форм на два місяці. На початку лютого бізнес звертався до міністерства з проханням ще на шість місяців продовжити перехідний період для коректного впровадження нових вимог до форми та змісту фіскальних чеків.
Кредитування бізнесу зростає
Частка гривневих кредитів для малих та середніх підприємств зростає швидкими темпами, а їхній обсяг упродовж минулого року зріс на 22,1%.
Про це повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний.
“Кредитування. Тут банки перевершили будь-які очікування початку 2024 року. За рік приріст обсягу кредитів для бізнесу становив 20,6%. Дещо швидше збільшувалися чисті гривневі кредити МСП – на 22,1% за рік. Їхня частка в чистому гривневому портфелі кредитів бізнесу зросла до 60,2%”, – написав Пишний.
Чисті гривневі кредити бізнесу зростають півтора року поспіль, уточнив він. Водночас скорочується частка позик за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”: за рік до 33,7% у чистому гривневому портфелі бізнесу.
Зросла й частка гривневих кредитів зі строком погашення понад три роки – до 25,2%, наголосив Пишний. За рік обсяг цих кредитів зріс на 58%.
Уряд розширив коло бізнесів із правом на режим Дія.City
Тепер усі компанії, що займаються дослідженнями та розробками, можуть стати резидентами Дія.City — такі зміни ухвалив Кабінет Міністрів. Це нові можливості для розвитку технологій і додаткові податкові переваги для бізнесу.
Раніше резидентами Дія.City могли бути тільки компанії, що займаються дослідженнями та розробками в ІТ та телекомі. Тепер спектр набагато ширший: біотехнології, мікроелектроніка, генна інженерія, оборонні технології тощо. Ці компанії розробляють та тестують продукти у всіх можливих сферах. Також уточнюються умови для вже наявних категорій — наприклад, включення вебаналітики для диджитал-маркетингу та створення акумуляторів для виробників БПЛА.
Якщо ваша компанія займається дослідженнями та розробками — приєднуйтеся до Дія.City! Ви отримаєте податкові переваги, гнучке англійське право, прозору корпоративну структуру, а також знайдете більше можливостей для зростання та залучення інвестицій.
Розвиток досліджень та розробок — це основа для інновацій, які можуть підняти рівень економіки та підтримувати сектор безпеки й оборони. За три роки роботи Дія.City оподаткування 1 550+ резидентів сягнуло мільярдів гривень.
Створюємо сприятливе середовище для розвитку технологій в Україні.
Україна – не в Євросоюзі, але серед лідерів ЄС за підтримкою стартапів
У рейтингу European Startup Nations Alliance за рівнем підтримки стартапів Україна зайняла четверте місце серед 24 країн ЄС, обігнавши середній показник по Європі на 12%.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
Цей рейтинг оцінює, наскільки ефективно країни створюють умови для розвитку та масштабування технологічних компаній.
Україна набрала максимум балів за впровадження таких стандартів:
1. Швидкість створення бізнесу онлайн;
2. Доступ до фінансування (Фонд видав 570 грантів на суму 423 млн гривень для запуску стартапів);
3. Доступність цифрових держпослуг;
4. Опціони та сприятливі податки.
